30 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1239/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Чернівецькій області до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Чернівецькій області про визнання дій незаконними,-
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд прийняти рішення, яким: визнати дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання неправомірними; зобов'язати Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області здійснити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з примусового виконання постанов від 29.12.2017 р. № 24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260 по відкритих виконавчих провадженнях № 56743025 та №56743152 від 11.07.2018 року.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 14.03.2018 р., 06.04.2018 р., 15.05.2018 р. та 05.07.2018 р. звертався до відповідача із заявами про примусове виконання постанов управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.12.2017 р. за №24-09-34/409/259 та №24-09-34/409/260. Проте, повідомленнями від 27.03.2018 р. №3389, №3380, від 19.06.2018 р. №7025, №7026 та від 27.08.2018 р. №9289, №9306 повернуто виконавчі документи стягувачу без прийняття до виконання.
Позивач вважає, що дії відповідача з повернення виконавчих документів є неправомірними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” постанови можуть бути пред'явлені протягом трьох місяців, що й було зроблено.
Посилаючись на п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” вказував, що повернувши 27.03.2018 р. виконавчі документи стягувачу, у зв'язку із відсутністю його заяв, державний виконавець перервав строк пред'явлення документів до виконання. Час, що минув до переривання вказаного строку не зараховується.
При цьому, позивач вказував, що 11.07.2018 р. головним державним виконавцем відкрито виконавчі провадження №56743025 з виконання постанови №24-09-34/409/259 та №56743152 з виконання постанови №24-09-34/409/260. Позивач наголошував на тому, що державним виконавцем не виконані зобов'язання з виконання відкритого провадження.
Разом із цим, позивач зазначав, що повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 27.08.2018 р. №9289 отримано ним 28.11.2018 р., тому саме у це день стало відомо про порушення його прав. Позов подано 07.12.2018 р. у межах десятиденного строку.
Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач вважає, що державним виконавцем не допущено порушення вимог чинного законодавства при винесенні повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання. Крім цього, на думку відповідача позивачем пропущено строк оскарження дій державного виконавця, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
14.01.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання по справі на 24.01.2019 р.
24.01.2019 р. в судове засідання з'явились представники позивача. При цьому, подали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними доказами у матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
29.12.2017 р. управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260. (а.с. 8-9).
Листом №712/0/16-2/18 від 14.03.2018 р. управління Держпраці у Чернівецькій області направило до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області вказані вище постанови для примусового виконання (а.с. 10).
27.03.2018 р. Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №3380 та №3389, оскільки відсутня заява стягувача, про що позивача повідомлено листами №3380 та №3389 від 27.03.2018 р. (а.с. 20-21, 22-23).
06.04.2018 р. управління Держпраці у Чернівецькій області звернулось до відповідача із заявами №972/0/16-2/18 та №973/0/16-2/18 про примусове виконання постанов про накладення штрафу. До вказаних заяв позивачем додано постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260. (а.с. 12-13).
У зв'язку із відсутністю відповідей на вказані заяви, позивач повторно листом №1339/0/16-2/18 від 15.05.2018 р. направив на адресу відповідача постанови №24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Разом із цим, позивач просив винести постанови про відкриття виконавчого провадження. (а.с. 14).
19.06.2018 р. Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №7025 та №7026, у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку пред'явлення. (а.с. 24-25).
05.07.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявами №1884/0/16-2/18 та №1885/0/16-2/18 про примусове виконання постанов про накладення штрафу. До вказаних заяв позивачем додано постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №24-09-34/409/259 та №24-09-34/409/260. Просив винести постанови про відкриття виконавчого провадження. (а.с. 16-17).
27.08.2018 р. Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №9306 №9289, у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку пред'явлення. (а.с. 26-27).
Разом із цим, як вбачається із матеріалів справи 11.07.2018 р. головним держаним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56743025 з примусового виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-09-34/409/259. (а.с. 19).
В той же день, головним держаним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56743152 з примусового виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-09-34/409/260. (а.с. 20).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону №1404-VІІІ строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Статтею 3 Закону №1404-VІІІ передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Статтею 4 Закону №1404-VІІІ визначено вимоги до виконавчого документа.
Так, згідно частини першої указаної статті у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
З аналізу вказаної норми видно, що законодавцем встановлено вимоги до виконавчого документа, недотримання яких є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
Як зазначалось вище, однією із підстав для повернення виконавчого документа стягувачу є пропущення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VІІІ строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Частиною 5 ст. 12 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання строк пред'явлення його до виконання встановлюється з дня повернення. Повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Зі змісту постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-09-34/409/259 та №24-09-34/409/260 від 29.12.2017 р. видно, що постанови набувають законної сили та підлягають виконанню з моменту їх винесення. Строк пред'явлення постанов до виконання - протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання законної сили.
Згідно указаного, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-09-34/409/259 та №24-09-34/409/260 набрали законної сили 29.12.2017 р. а тому строк пред'явлення їх до виконання до 30 березня 2018 р.
Судом встановлено, що позивач листом №712/0/16-2/18 від 14.03.2018 р. направив до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області для примусового виконання постанови № 24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260 від 29.12.2017 р.
Проте, 27.03.2018 р. Кіцманським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №3380 та №3389, оскільки відсутня заява стягувача. (п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ).
Після чого, позивач неодноразово звертався до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявами для примусового виконання постанов №24-09-34/409/259 та №24-09-34/409/260 від 29.12.2017 р.
Однак, відповідачем прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №7025, №7026 від 19.06.2018 р. та №9306 №9289 від 27.08.2018 р. у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку пред'явлення (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ).
Відтак, повернувши виконавчі документи стягувачу без прийняття до виконання 27.03.2018 р. державний виконавець перервав строк пред'явлення цих документів до виконання.
Водночас, у відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а тому згідно ч.1 ст. 12 Закону №1404-VІІІ становить три місяці. Час, що минув до переривання вказаного строку не зараховується.
Отже, з дня повернення виконавчого документа стягувачу, а саме з 27.03.2018 р. поновився строк його пред'явлення.
Як встановлено судом, повторно виконавчі документи стягувач пред'являв до виконання 06.04.2018р, 15.05.2018 р. та 05.07.2018 р., які також були повернуті відповідачем, у зв'язку із пропущенням строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Проте, після повернення виконавчого документа державним виконавцем 19.06.2018 р. та 27.08.2018 р. строк пред'явлення виконавчого документа до виконання також поновлювався з указаних дат.
Відтак, у зв'язку із перериванням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який поновлювався з дати повернення та відповідно становив три місяці, суд приходить до висновку, що управлінням Держпраці у Чернівецькій області не порушено строк пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання та дотримано ч.1 ст. 12 Закону №1404-VІІІ.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що під час прийняття повідомлень щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області здійснити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з примусового виконання постанов від 29.12.2017 р. № 24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260 по відкритих виконавчих провадженнях № 56743025 та №56743152 від 11.07.2018 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч.3- 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області здійснити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з примусового виконання постанов від 29.12.2017 р. №24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260.
В той же час, вимоги позивача про здійснення виконавчих заходів в рамках 11.07.2018 р. відкритих виконавчих провадження № 56743025 та №56743152 не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до постанов Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 27.08.2018 р. у виконавчих провадженнях № 56743025 та №56743152 скасовано постанови про відкриття вказаних виконавчих проваджень. (а.с. 78-81).
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню частково.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем порушено строк звернення до суду є помилковими та безпідставними з наступних підстав.
Дослідження матеріалів справи встановлено, що повідомлення Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №9306 та №9289 від 27.08.2018 р. позивач отримав 28.11.2018 р., що підтверджується штампом управління Держпраці у Чернівецькій області. (а.с. 55, 56).
До суду позивач звернувся 07.12.2018 р., про що свідчить штамп Чернівецького окружного адміністративного на позовній заяві.
З вказаного слідує, що позивачем дотримано десятиденний строк звернення до суду із даним позовом.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність тих обставин на яких ґрунтуються його заперечення.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із вказаним, суд вирішує питання щодо стягнення судових витрат в частині пропорційно від задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання.
3. Зобов'язати Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області здійснити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з примусового виконання постанов від 29.12.2017 р. № 24-09-34/409/259 та № 24-09-34/409/260.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір, в частині задоволених позовних вимог, в сумі 1321,50 грн відповідно до квитанції № від 07.12.2018 року.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Найменування сторін:
позивач: Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ 39888333);
відповідач: Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Чернівецькій області (вул. Українська, 53, м. Кіцмань, Чернівецька область, 59300, код ЄДРПОУ 34998291).
Суддя Т.М. Брезіна