30 січня 2019 року справа № 2340/4869/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (вул. Стасова, 17, м. Черкаси, 18028, далі - позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» (бульв. Т. Шевченка, 35, м. Київ, 01032, далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача внести зміни до переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення до нього інформації, відносно гарантованої суми відшкодування позивачу по рахунку №26202516197301 в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 141184 грн. 30 коп. і подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, за яким позивач має право на відшкодування коштів по рахунку №26202516197301 в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 141184 грн. 30 коп.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А. від 17.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» в супереч вимогам чинного законодавства України протиправно не внесено зміни до переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення до нього інформації, відносно гарантованої суми відшкодування позивачу по рахунку №26202516197301 в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 141184 грн. 30 коп. Вищевказана обставина щодо бездіяльності уповноваженої особи також встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі №823/1918/17.
Відповідач не надав до суду письмовий відзив на позов у строк, встановлений судом.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 10.02.2016 між ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” та ОСОБА_1 укладено договір №980-021-000188296.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язаний був передати ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” грошові кошти в сумі 90 000 грн 00 коп. строком не більше 42 днів, а ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” в свою чергу, зобов'язане було повернути кошти та виплатити проценти в розмірі та строки визначені у договорі №980-021-000188296 у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ “Банк Михайлівський” №26202516197301.
10.02.2016 між позивачем та ПрАТ “Страхова компанія “ФОРТЕ”, від імені якого діяв, як повірений, ПАТ “Банк Михайлівський” на підставі договору доручення №001 від 03.10.2013 та довіреності №31122015-7 від 31.12.2015 був укладений договір добровільного страхування фінансових ризиків “КАПІТАЛ” №К980-021-000188296. Згідно з умовами даного договору страхування, ПрАТ “Страхова компанія “ФОРТЕ” зобов'язана здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
У свою чергу, позивачем вчасно виконано свої зобов'язання, оскільки останнім перераховано кошти в сумі 90 000 грн 00 коп. на рахунок ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, що підтверджується квитанцією №QS002201.
Також, 12.04.2016 між ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” та позивачем укладено договір №980-021-000219954.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язаний був передати ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” грошові кошти в сумі 50 000 грн 00 коп. строком не більше 182 днів, а ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” в свою чергу, зобов'язане було повернути кошти та виплатити проценти в розмірі та строки визначені у договорі №980-021-000219954 у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ “Банк Михайлівський” №26202516197301.
12.04.2016 між позивачем та ПрАТ “Страхова компанія “ФОРТЕ”, від імені якого діяв, як повірений, ПАТ “Банк Михайлівський” на підставі договору доручення №001 від 03.10.2013 та довіреності №31122015-7 від 31.12.2015 був укладений договір добровільного страхування фінансових ризиків “КАПІТАЛ” №К980-021-000219954. Згідно з умовами даного договору страхування, ПрАТ “Страхова компанія “ФОРТЕ” зобов'язана здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
У свою чергу, позивачем вчасно виконано свої зобов'язання, оскільки останнім перераховано кошти в сумі 50 000 грн 00 коп. на рахунок ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, що підтверджується квитанцією №QS879301 від 12.04.2016.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.05.2016 на поточний рахунок, відкритий у ПАТ “Банк Михайлівський” на ім'я позивача № 26202516197301 перераховано грошові кошти у сумі 141 184 грн 53 коп., у тому числі оплата процентів у сумі 1 184 грн 53 коп.
Вказані кошти перераховані ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на виконання взятих перед позивачем зобов'язань за договорами №980-021-000188296 від 10.02.2016 та №980-021-000219954 від 12.04.2016.
Відповідно до виписки по особовим рахункам, наданої ПАТ “Банк Михайлівський” щодо руху коштів по рахунку позивача з 19.05.2016 по 31.10.2016 на рахунок позивача №26202516197301 19.05.2016 від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” надійшли грошові кошти у розмірі 940 грн 66 коп. з призначенням платежу: “Оплата процентів по договору №980-021-000188296 від 10.02.2016”, у сумі 243 грн 87 коп. з призначенням платежу: “Оплата процентів по договору №980-021-000219954 від 12.04.2016”, у сумі 50 000 грн 00 коп. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-021-000219954 від 12.04.2016” та у сумі 90 000 грн 00 коп. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-021-000188296 від 10.02.2016”.
На підставі постанови Правління Національного банку України “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” від 23.05.2016 №81261, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк Михайлівський” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень ліквідатора банку” від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 з 13.07.2016 по 12.07.2018, включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 з 05.09.2016, включно.
Таким чином, на момент віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних, на розрахунковому рахунку позивача знаходилися грошові кошти, що підтверджується випискою по особовому рахунку №26202516197301.
Починаючи з 18.07.2016 розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду через банки-агенти.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, дізнавшись про не включення своїх даних до переліку вкладників ПАТ “Банк Михайлівський”, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, неодноразово зверталась із відповідними заявами до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” щодо включення позивача до цього переліку та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як про особу, що має право на відшкодування коштів у ПАТ “Банк Михайлівський”.
Однак, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, даних позивача до відповідного переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку позивача включено не було.
Проте, листом від 31.05.2017 позивача повідомлено, що її не включено до реєстру вкладників, оскільки на її договори №980-021-000188296 від 10.02.2016 та №980-021-000219954 від 12.04.2016 не розповсюджується дія Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, у зв'язку із відсутністю ПАТ “Банк Михайлівський” як повіреного у договорі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон).
В підпунктах 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 ч. 1 ст. 2 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ч. 3 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
В абзаці першому частини першої статті 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 (далі - Положення №14), яке визначає порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Пунктами 1, 2 рішення виконавчої дирекції Фонду № 823 від 26.05.2016 внесено зміни до Положення № 14, а саме - визначено, що виплата коштів та відшкодування гарантованої суми вкладникам банків, які віднесені до категорії неплатоспроможних або щодо яких прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії до 01 липня 2016 року, здійснюється відповідно до положення №14 у редакції, що діяла до набрання чинності цим рішенням №823 крім пунктів 6-12 розділу ІІ.
Так, згідно з п. 3 розділу І Положення №14 (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності рішенням виконавчої дирекції Фонду №823 від 26.05.2016) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №14 визначено, що загальна розрахункова сума - загальна сума вкладів та відсотків, зменшених на суму податку, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а у разі ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, - на день початку ліквідації банку; розрахункова сума - сума коштів в межах гарантованої, яка є частиною загальної розрахункової суми та яка повертається вкладнику під час дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду та/або за рахунок власних коштів банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
У абзаці четвертому частини першої статті 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, згідно з ч. 5 зазначеної статті гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону.
Так, ч. 4 ст. 26 Закону визначено, що Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах.
Зазначений перелік випадків, коли Фонд не відшкодовує вклади є вичерпним. Кошти на поточних рахунках фізичних осіб, в тому числі й позивача, які були зараховані на такі рахунки внаслідок повернення ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” позик, не відносяться до жодного з визначених Законом випадків, у яких Фонд не відшкодовує кошти.
Відповідно до статті 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку” із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
Отже, фактично операції з переказу коштів на рахунок позивача, які мали місце 19.05.2016, здійснені на виконання постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку” із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами, а не на їх порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до п.п. 1.24, 1.30 ст. 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” зі свого поточного рахунку, що відкритий у Банку, ініціювало переказ коштів на повернення позики та процентів за ними позивачу, відповідно до договорів №980-021-000188296 від 10.02.2016 та №980-021-000219954 від 12.04.2016, укладених між ними. За такими договорами позики сторонами виступали позивач як позикодавець та ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” як позичальник. Банк, виконуючи розрахунковий документ ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на переказ коштів на користь позивача, не набував права на суму коштів, що переказувалась, а відтак не був стороною переказу, а лише виконував свої зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом. Укладений позивачем договір з ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” не є за своїм змістом розрахунковим документом. Крім того, зазначеними договорами передбачено можливість дострокового повернення позики.
Вищевказана обставина щодо бездіяльності уповноваженої особи також встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі №823/1918/17, яке набрало законної сили 14.11.2018.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, а також зміни в законодавстві України, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Оскільки, відповідач - Уповноважена особа Фонду згідно п. 17 ст. 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, тому на переконання суду понесені позивачем судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп. належить стягнути саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” внести зміни до переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення до нього інформації, відносно гарантованої суми відшкодування ОСОБА_1 по рахунку №26202516197301 в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 141184 грн. 30 коп. і подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів по рахунку №26202516197301 в ПАТ «Банк Михайлівський» в сумі 141184 грн. 30 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А. Гайдаш