Справа № 504/3998/18
3/504/59/19
29.01.2019 року смт. Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з в/ч НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церва Київської області, громадянина України, заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи в/ч НОМЕР_1 , освіта вища, одруженого, має на утриманні н/л дитину 2017 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 27.03.2009р. Білоцерківським МВМ №2 ГУ МВС України в Київській області; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;
за ч.2 ст.172-10 та ч.2 ст.172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває справа, об'єднана в одне провадження, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-10 та ч.2 ст.172-17 КУпАП.
З протоколу №10 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-10 КУпАП, від 31.10.2018р., складеного командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається, що 30 жовтня 2018 року о 17:00 год. від тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 була отримана доповідь про те, що з липня по жовтень 2018 року до управління військової частини НОМЕР_4 не було подано Донесення за формою 1.5, яке, згідно вимог Директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 26.04.2018 року № Д-5ДСК, за військову частину НОМЕР_1 повинно подаватися щомісячно до 3 числа станом за 1 число поточного місяця. З березня по червень 2018 року дане Донесення за формою 1.5 було відпрацьовано заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_1 з мобілізаційної роботи старшим лейтенантом ОСОБА_1 . За цим фактом, до кабінету командира військової частини НОМЕР_1 було викликано старшого лейтенанта ОСОБА_1 , де, в усній формі, командир військової частини НОМЕР_1 наказав ст.лейтенанту ОСОБА_1 відпрацювати дане Донесення за формою 1.5 з липня по жовтень 2018 року.
Від так, 30 жовтня 2018 року о 18:15год., перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) у приміщенні №1 у присутності двох свідків, а саме майора ОСОБА_3 , та майора ОСОБА_4 , заступник начальника штабу військової частини НОМЕР_1 з мобілізаційної роботи старший лейтенант ОСОБА_1 відмовився виконувати усне розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 щодо відпрацювання Донесення за формою 1.5.
Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 , проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 відмовився виконувати законні вимоги командира військової частини НОМЕР_1 чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП (а.с.3)
З протоколу №11 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП, від 31.10.2018р., складеного командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається, що 30 жовтня 2018 року старший лейтенант ОСОБА_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 206-БЧ від 29.10.2018 року був призначений на бойове чергування черговим пункту управління військової частини НОМЕР_1 , для несення служби на бойовому чергуванні старший лейтенант ОСОБА_1 повинен був отримати особисту табельну зброю (9 мм ПМ) та набої до неї, але особисту табельну зброю та набої не отримав та виконував службові обов'язки на бойовому чергуванні без зброї, чим порушив вимоги наказу командира військової частини НОМЕР_1 №206-БЧ від 29.10.2018 року.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 30 жовтня 2018 року виконував службові обов'язки чергового пункту управління (бойове чергування) на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) без особистої табельної зброї та набоїв до неї, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2. ст.172-17 КУпАП (порушення правил несення бойового чергування в умовах особливого періоду) (а.с.59).
В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні зазначених правопорушень не визнав. При цьому, стосовно протоколу №10 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-10 КУпАП, пояснив, що відмови від виконання наказу про відпрацювання Донесення за формою 1.5 з його боку не було, а саме з вуст командира не лунало слів: «наказую, «вимагаю», «віддаю розпорядження». Крім того, відпрацювання даних Донесень на той момент не входило в його функціональні обов'язки. При спілкуванні з командиром частини по цьому питанню, він чув лише прохання про відпрацювання Донесення, але не наказ. Після його відмови у проханні, командир наказав майору ОСОБА_4 та майору ОСОБА_3 написати пояснення, де вказати, що він відмовився від виконання наказу. Стосовно протоколу №11 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП, ОСОБА_1 пояснив, що 30.10.2018р. вранці по прибутті на службу він дізнався про те, що має заступати черговим пункту управління з РЕБ. Він пішов до чергового частини для отримання зброї, однак йому було відмовлено у зв'язку із відсутністю витягу з наказу про призначення чергової зміни на бойове чергування. У стройовій частині даного витягу і наказу на той момент не було. Про факт заступання на бойове чергування було доведено за 20 хв. до моменту заступання. При цьому факт зміни чергового з пункту управління повинен підтверджуватися підписом в книзі прийому-передачі чергування, проте в даній книзі в цей день він підпис не ставив, через те, що взагалі не заступив на бойове чергування. Про факт неотримання зброй та не заступання на чергування він доповів ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні посилався на те, що відповідно до вимог статутів ЗСУ, в штабі в/ч повинен створюватися графік чергування офіцерів та прапорщиків частини на місяць, який доводиться до відома під підпис. Наказ на чергову зміну добового наряду та на чергову зміну бойового чергування повинен підписуватися ввечері - на наступну добу, а на суботу, неділю та понеділок - у п'ятницю ввечері. Також, свою позицію ОСОБА_1 обґрунтовував ч.7 ст.5 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якої забороняється об'єднання мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів з іншими структурними підрозділами цих органів та сумісництво працівників з питань мобілізаційної роботи, а також покладання на них функцій, які не пов'язані з розв'язанням поточних проблем мобілізаційної підготовки. Оскільки він на той час був заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи, то взагалі не повинен заступати в наряд на ПУ з РЕБ.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що він є командиром в/ч НОМЕР_1 , що 30.10.2018 року від тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 була отримана доповідь про те, що військовою частиною не було подано Донесення за формою 1.5. Він, як командир в/ч, викликав до себе ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та наказав ОСОБА_1 відпрацювати зазначене Донесення, на що останній відмовився в присутності вказаних осіб, не пояснюючи причини, тому ним було складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, напередодні він, як командир в/ч, виніс наказ про призначення 30.10.2018р. ОСОБА_1 на бойове чергування черговим пункту управління, однак ввечері, вважаючи що ОСОБА_1 вже заступив на чергування, побачив його без зброї, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Будучи допитаним в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_4 , що дійсно в його присутності 30.10.2018р. ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 щодо відпрацювання Донесення за формою 1.5. Крім того, в той же день вранці до нього звернувся ОСОБА_1 та повідомив про те, що не зміг отримати зброю для заступання на бойове чергування, а він в свою чергу відповів, щоб той йшов отримувати зброю.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , дав в частині відмови ОСОБА_1 від виконання наказу командира в/ч НОМЕР_1 щодо відпрацювання Донесення за формою 1.5., показання аналогічні показанням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Стосовно заступання ОСОБА_1 на бойове чергування, пояснив, що до нього особисто ОСОБА_1 з питання щодо отримання зброї не звертався.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що він, знаходячись в наряді 30.10.2018р. не видав зброю ОСОБА_1 , який мав заступати на пункт управління РЕБ у зв'язку з відсутністю витягу з наказу командира в/ч на бойове чергування. Тому ОСОБА_1 взагалі не заступив в наряд.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП доведена та підтверджується наступними матеріалами:
-даними рапорту т.в.о. начальника штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 від 30.10.2018р., згідно якого протягом липня, серпня, вересня, жовтня не подано Донесення за формою 1.5, яке, згідно вимог Директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 26.04.2018 року № Д-5ДСК, яке повинно подаватися щомісячно до 3 числа станом за 1 число поточного місяця. Останній раз Донесення було подане за червень поточного року і було відпрацьовано ОСОБА_1 (а.с.4);
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 30.10.2018р., згідно яких 30.01.2018р. в його присутності ОСОБА_1 , відмовився виконувати усне розпорядження про відпрацювання Донесення з бойової та мобілізаційної готовності, поставлене командиром військової частини (а.с.5);
-показаннями ОСОБА_3 , допитаного в судовому засіданні;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 , від 30.10.2018р., згідно яких 30.10.2018р. о 18:15 год. в його присутності ОСОБА_1 , відмовився виконувати усне розпорядження про відпрацювання Донесення з бойової та мобілізаційної готовності, поставлене командиром військової частини, а також відмовився давати пояснення стосовно своєї відмови (а.с.6, 7);
-показаннями ОСОБА_4 , допитаного в судовому засіданні;
-даними витягу з Положення про функціональні обов'язки в/ч НОМЕР_5 (а саме заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи), затвердженого КВЧ від 17.03.2017р інв.№447 дск, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 30.05.2018р. (а.с.11);
-даними витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №137 від 29.06.2016р., згідно якого ОСОБА_1 , призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25.06.2016 року №577 на посаду офіцера оперативного відділення штабу вч НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення (а.с.12);
-даними витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №73 від 04.04.2018р., згідно якого ОСОБА_1 , офіцера оперативного відділення штабу, призначеного наказом Командувача ВМС ЗСУ №48 від 24.03.2018 року на посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи, вважати таким, що 03.04.2018р. прийняв посаду та приступив до виконання обов'язків за посадою (а.с.13);
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу в.о. Президента України №303/2014 від 17.03.2014р. «Про часткову мобілізацію», на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно п.п.30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 548-ХІV, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевірити їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків відання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
В судовому засіданні було достеменно встановлено, що командир в/ч ОСОБА_2 в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , надав ОСОБА_1 усний наказ відпрацювати Донесення за формою 1.5., проте останній відмовився виконувати наказ командира. При цьому свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили суду, що зі слів командира ОСОБА_6 чітко лунав конкретний наказ. Тому, суддя надає критичну оцінку доводам ОСОБА_1 відносно того, що він чув лише прохання командира про відпрацювання Донесення, і розцінює таку позицію як спосіб захисту ОСОБА_1 . Твердження ОСОБА_1 про те, що відпрацювання Донесення не входить до його обов'язків також не може бути прийняте до уваги, оскільки відповідно до вищевказаних положень Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, він повинен був виконати наказ командира. При цьому суд враховує, що вказаний наказ був відданий відповідною особою, в належному порядку, не виходив за межі повноважень командира в/ч, за своїм змістом не заперечив нормам чинного законодавства, не був пов'язаний із порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Без уваги також не слід залишати ситуацію, яка склалася в державі на даний час, дію особливого періоду, тому виконання законного наказу командира щодо відпрацювання Донесення за формою 1.5, згідно вимог Директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 26.04.2018 року № Д-5ДСК, є вкрай важливим.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП, а саме відмова від виконання законних вимог командира, вчинене в умовах особливого періоду.
Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-17 КУпАП, суддя зазначає наступне.
Частина 2 ст.172-17 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчиненого в умовах особливого періоду.
Так, ОСОБА_1 ставиться за провину те, що 30.10.2018 року він виконував службові обов'язки чергового пункту управління (бойове чергування) на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) без особистої табельної зброї та набоїв до неї.
Під час розгляду справи, для перевірки доводів ОСОБА_1 , з в/ч НОМЕР_1 було витребувано завірену копію журналу бойового чергування пункту управління радіоелектронної боротьби, в якому відомості про те, що ОСОБА_1 30.10.2018р. прийняв бойове чергування взагалі відсутні, в свою чергу бойове чергування прийняв майор Пятак (а.с.34-48).
Дійсно, з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №206-БЧ від 29.10.2018р. про призначення особового складу на бойове чергування, вбачається, що черговим пункту управління на бойове чергування 30.10.2018р. призначено ОСОБА_1 , заступання на бойове чергування провести о 10 год. 30.10.2018р. (а.с. 65-67).
Проте, з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №342 від 29.10.2018р. про внесення змін до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №206 від 29.10.2018р., вбачається, що у зв'язку зі зняттям з несення бойового чергування ОСОБА_1 черговим пункту управління призначено ОСОБА_4 з 18 год. 20 хв. 30.10.2018р. (а.с.68).
Таким чином, ОСОБА_1 наказом командира в/ч НОМЕР_1 №342 від 29.10.2018р. про внесення змін до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №206 від 29.10.2018р., був знятий з бойового чергування, тому взагалі не є зрозумілим чому 30.10.2018р. ОСОБА_1 мав заступати на чергування.
Крім того, нібито порушення вимог несення бойового чергування ОСОБА_1 було встановлено наказом №342 від 29.10.2018р., що є нелогічним, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено судом, вказані події відбувалися 30.10.2018р. вранці.
Також, ОСОБА_1 не приступив до несення бойового чергування через те, що йому не було видано зброю, що підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_5 і про що, ОСОБА_1 в подальшому доповів ОСОБА_4 .
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у порушенні правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчиненого в умовах особливого періоду.
Факт несення бойового чергування ОСОБА_1 30.10.2018р. не знайшов свого підтвердження.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-17 КУпАП, всі встановлені судом обставини, в своїй сукупності, дають судді змогу зробити висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП.
У зв'язку із встановленням в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП, суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.172-10 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Разом з тим, відповідно до п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 27, 33-35, 40-1, 245, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-17 відносно ОСОБА_1 - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору відповідно до п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя: П.В. Жовтан