Справа № 520/19639/18
Провадження № 4-с/520/131/18
23.01.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі
судді Пучкової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця ОСОБА_2, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», про визнання неправомірними дій та скасування постанови,-
06.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця ОСОБА_2, у якій просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними та такими, що порушують його конституційні права на оплату праці та отримання соціальних виплат, посилаючись на те, що приватним виконавцем накладено арешт на всі рахунки боржника, в тому числі, на заробітну плату та соціальні виплати.
Представник приватного виконавця ОСОБА_2 заперечив проти скарги, посилаючись, що у постанові виконавець зазначив, що її дія не розповсюджується на кошти,що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборенено законом, хоча таких рахунків окремо не зазначив.
Представник заінтересованої особи ТОВ «ФК «Траст Фінанс» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Судом встановлено, що 03 грудня 2009 року Київським районним судом м. Одеси було винесено рішення у цивільній справі 2-5815/09 за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та 15 вересня 2010 року було видано виконавчий лист у справі.
19 жовтня 2018 року Київським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу по заміну сторони у справі на ТОВ «ФК «Траст фінанс».
21 листопада 2018р. приватний виконавець ОСОБА_2 відкрив виконавче провадження АСВП № 57750326 в інтересах ТОВ «ФК «Траст фінанс», код 40514657.
Постановою приватного виконавця ОСОБА_2 № 5237 від 21 листопада 2018р. накладено арешт на всі рахунки відкриті, на ім'я ОСОБА_1 у AT КБ «Приватбанк».
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
В силу положень ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Пунктом 8 розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Частиною 3ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» після отримання постанови приватного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1, повинні були повідомити, що рахунки, на які накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову без виконання.
Однак, таких повідомлень від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу приватного виконавця не надходило.
Згідно з абз. 2 ч.2, п.1 ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Враховуючи вищезазначене, суду не надано доказів, що виконавцю напралено повідомлення банку про неможливість накладення арешту на рахунки, тому приватний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно наклав арешт на кошти боржника.
При цьому, банк в якому арештовано кошти боржника, відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», не повідомив приватного виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
А тому вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
При вирішенні вимоги щодо скасування постанови приватного виконавця ОСОБА_2В про арешт коштів боржника суд виходить з наступного.
Статтею 43Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 22, ч. 1,6 ст.24, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року №95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сімї.
Водночас, як вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.12.2018 року ОСОБА_1 має відкритий рахунок № 5168742712301435 для виплати заробітної плати та приватним виконавцем накладено арешт по даному рахунку.
З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.12.2018 року ОСОБА_1 має відкритий рахунок № 5168742712301674 для отримання пенсійних виплат та приватним виконавцем накладено арешт по даному рахунку.
Отже, приватним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови накладено арешт, в тому числі, і на рахунки, на які зараховується заробітна плата та пенсія ОСОБА_1
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує пяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Частиною 2 статі 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
За змістом статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.
З огляду на те, що на рахунки заявника, з яких він просить зняти арешт, дійсно зараховується заробітна плата та пенсія останнього, та, зважаючи на граничний розмір відрахувань із заробітної плати та пенсії, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що накладений на рахунки в банку арешт унеможливлює отримання будь-яких коштів заробітної плати та пенсії ОСОБА_1 скарга підлягає задоволенню в частині відновлення порушених оскаржуваною цією постановою прав заявника, зокрема в частині скасування постанови в частині накладення арешту на грошові кошти: а саме заробітну плату та пенсію, що містяться на рахунках 5168742712301435 та № 5168742712301674 в АТ КБ «ПриватБанк».
Керуючись ст.ст. 7,12, 13, 76, 80, 89, 447-451 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця ОСОБА_2, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», про визнання неправомірними дій та скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову приватного виконавця ОСОБА_2 від 21.11.2018 року у виконавчому провадженні № 57750326 в частині накладення арешту на кошти, а саме заробітну плату та пенсію, що містяться на рахунках 5168742712301435 та № 5168742712301674 в АТ КБ «ПриватБанк».
У іншій частині відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Пучкова І. М.