10 січня 2019 року м. Рівне №460/3032/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Головного управління ДФС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення до бюджету податкового боргу в сумі 90397,38 грн.
Ухвалою від 07.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 10.01.2018 без виклику сторін.
В судовому засіданні 10.01.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб на загальну суму 90397,38 грн. У зв'язку з не сплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом встановленого законом строку, відповідачу було виставлено податкову вимогу. Зважаючи на те, що податковий борг не було погашено, фіскальний орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Відповідач відзив у встановлений ухвалою суду від 07.12.2018 строк без поважних причин не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку ч.6 ст.162 КАС України.
Дослідивши у судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Так, згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
В свою чергу, згідно з пунктом 287.5. статті 287 зазначеного Кодексу встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Матеріали справи свідчать, відповідно до договору оренди землі, укладеного між Управлінням архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) від 19.06.2015, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у м.Дубно та розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки, та акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с.19-27), ОСОБА_1 було нараховано орендну плату за землю з фізичних осіб.
Нарахування здійснено податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2017 за №5430064-1302 на суму 94859,40 грн. (а.с.12).
Відповідно до п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з даними ЄДРСР відповідачем не оскаржувалося вказане податкове повідомлення-рішення.
Отже, податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 94859,40 грн., яке виникло на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення, вважається узгодженим.
Судом встановлено, що у ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 90397,38 грн. з орендної плати за землю з фізичних осіб, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.05.2017 за №5430064-1302 на суму 94859,40 грн. з урахуванням облікованої за позивачем переплати в сумі 4462,02 грн., що підтверджується довідкою фіскального органу про податковий борг та витягами з особових рахунків позивача (а.с.7-11).
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4.- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що 06.09.2017 фіскальним органом сформовано і направлено на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" №5297-17 на суму 90397,38 грн., яка була вручена 18.10.2017 (а.с.13).
В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом.
Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 90397,38 грн., повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
Згідно підпункту 20.1.34.пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За сукупністю наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 90397,38 грн. обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 90397,38 грн., та перерахувати на рахунок 33214815017003 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38043480, одержувач: Дубенське УК/м.Дубно/18010900.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 15 січня 2019 року.
Суддя Друзенко Н.В.