25 січня 2019 року справа № 2340/4521/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представників позивача - ОСОБА_1 (за ордером), ОСОБА_2 (за довіреністю),
представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чигиринська районна державна адміністрація, товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична група-Чигирин», про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» (далі - позивач) з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чигиринська районна державна адміністрація (далі - третя особа 1), товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична група-Чигирин» (далі - третя особа 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 31.08.2018 №658 «Про скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23.01.2018 №25».
Позов мотивовано тим, що розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.01.2018 №25 товариству з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району, однак відповідач, скасовуючи вищевказане рішення, діяв протиправно та за відсутності на те правових підстав, оскаржуване рішення не місить визначених законодавством елементів аналізу та визначення мети його прийняття. Також позивач наголосив, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення, ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» вже виготовило проект землеустрою та подало його на затвердження, тому розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23.01.2018 №25 вичерпало дію своїм виконанням, а рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 №2340/2921/18 зобов'язано Чигиринську районну державну адміністрацію Черкаської області затвердити вищевказаний проект землеустрою. Крім того, розпорядження земельною ділянкою орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту - на думку позивача належить саме до повноважень Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, а не як це помилково вважає відповідач до повноважень Черкаської обласної державної адміністрації. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та таким, що грубо порушує права позивача, у зв'язку з чим розпорядження від 31.08.2018 №658 підлягає до скасування.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених вище та просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області надаючи розпорядженням від 23.01.2018 №25 товариству з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району - перевищила надані їй повноваження, оскільки до її повноважень не входить розпорядження землями державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд саме об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Представник третьої особи - Чигиринської районної державної адміністрації - в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична група-Чигирин» - явку свого представника в судове засідання не забезпечило, хоча про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд зазначає наступне.
Судом із матеріалів справи встановлено, що рішенням Чигиринської районної державної адміністрації від 22.12.2017 №23-2/VII затверджено Програму економічного і соціального розвитку Чигиринського району на 2018 рік; зобов'язано Чигиринську районну державну адміністрацію забезпечити виконання Програми та фінансування заходів Програми в межах бюджетних коштів, передбачених на виконання Програми районним бюджетом Чигиринського району на 2018 рік. Згідно з Переліком інвестиційних проектів, реалізація яких запланована підприємствами району на 2018 рік (додаток до вказаного розпорядження), ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» приймає участь у розміщенні сонячної електростанції в Чигиринському районі.
Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.01.2018 №25 товариству з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району.
На замовлення позивача, державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 02 лютого 2018 року було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 62,8494 га товариству з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» в оренду терміном на 25 років для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд, об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, за рахунок земель державної власності, розташованих в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту.
20 квітня 2018 року земельні ділянки з кадастровими номерами №7125485000:01:001:1775, №7125485000:01:001:1776, №7125485000:01:001:1774 зареєстровані в Державному земельному кадастрі відділом у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Земельна ділянка №7125485000:01:001:1758 зареєстрована в ДЗК 10 липня 2017 року.
14 червня 2018 року позивач звернувся до голови Чигиринської районної державної адміністрації із заявою від 12.06.2018, в якій просив затвердити проект із землеустрою земельних ділянок загальною площею 61,5328 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій в адмінмежах Рацівської сільської ради Чигиринського району. Вказана заява отримана уповноваженою особою Чигиринської районної державної адміністрації 14.06.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Листом відповідача від 25.06.2018 №01-01-16/2048 позивача повідомлено, що наразі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23.01.2018 №25 “Про надання дозволу ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» на розроблення проекту землеустрою” переглядається Черкаською обласною державною адміністрацією на відповідність його Конституції України, законам України, іншим нормативно-правовим актам. Після завершення процедури перегляду зазначеного розпорядження у відповідності до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” буде прийнято рішення щодо видачі документа дозвільного характеру, про що заявника буде повідомлено додатково.
Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 №658 скасовано вищевказане розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23.01.2018 №25 «Про надання дозволу ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення” на розроблення проекту землеустрою від 23.01.2018 №25».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до ст.1 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: соціально-економічного розвитку відповідних територій.
Частина 3 статті 122 Земельного кодексу України передбачає. що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам, юридичним особам у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано статтями 123, 124 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Частина 2 статті 123 Земельного кодексу України визначає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України).
Як встановлено судом із матеріалів справи, у відповідності до вимог вищевказаних положень законодавства України, розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.01.2018 №25 товариству з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 га в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, в оренду на 25 років для обслуговування потреб жителів територіальної громади Чигиринського району.
Посилання відповідача на те, що Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області під час винесення розпорядження від 23.01.2018 №25 ніби то перевищила надані їй повноваження, оскільки до її повноважень не входить розпорядження землями державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд саме об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій - не приймається судом до увагу, з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Таким чином, відведення земельних ділянок ТОВ «ДАР. Інфраструктурні рішення» згідно розпорядження Чигиринської РДА від 23.01.2018 №25 для даного виду використання забезпечує в повній мірі постачання жителям територіальної громади сіл Рацеве, Вітово, м.Чигирин та Чигиринського району електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, що повністю відповідає наділеним ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України повноваженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області.
Крім того, із матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вищевказаного розпорядження Чигиринської РДА від 23.01.2018 №25 та на замовлення позивача, державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 02 лютого 2018 року було розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок загальною площею 62,8494 га товариству з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» в оренду терміном на 25 років для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд, об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, за рахунок земель державної власності, розташованих в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту.
Також, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №2340/2921/18, яке набрало законної сили 29.11.2018, зобов'язано Чигиринську районну державну адміністрацію Черкаської області затвердити вищевказаний проект землеустрою.
У зв'язку із вищевикладеними обставинами, суд звертає увагу, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Отже, прийняте відповідачем вищевказане розпорядження Чигиринської РДА від 23.01.2018 №25 є ненормативним актом суб'єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для його подальшого скасування розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 №658.
Вищевказана правова позиція повністю узгоджується із постановою ОСОБА_4 Верховного Суду від 20.06.2018 по справі №802/307/17-а.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 №658 «Про скасування розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 23.01.2018 №25».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДАР. Інфраструктурні рішення» сплачений судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення суду складене у повному обсязі 30.01.2019.