Справа № 1540/4719/18
28 січня 2019 року м. Одеса
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Довгальової Г.Г.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Сокуренко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання наказу протиправним та скасування наказу, -
До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернувся ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, про:
визнання наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, майора поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено зауваження - протиправним;
скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, майора поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено зауваження.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3, зазначив, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності: за порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22.02.2006 року, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», типових посадових інструкцій працівника відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, що виразилось у невиконанні основних функцій, направлених на розкриття кримінальних правопорушень, не заступанні до складу слідчо-оперативної групи Малиновського ВР в м. Одесі, невиконанні окремих доручень СВ цього відділу поліції, що призвело до порушення службової дисципліни та оголошено зауваження. Ну думку позивача, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності став супровідний лист Одеського управління ДВБ НПУ про результати проведеної відносно ОСОБА_3, перевірки, який надійшов 01.06.2018 року до ГУПН в Одеській області, відповідно до якого, позивач не виконує службові обов'язки і без поважних причин не виходив на службу. Позивач наголошує, що ні з вищезазначеним супровідним листом, ні с матеріалами проведеної перевірки - ознайомлений не був. В оскаржуваному наказі зазначено, що згідно щомісячних графіків чергування керівного та особового складу Малиновського ВП в м. Одесі, затверджених начальником відділу поліції та Книги служби нарядів Малиновського ВП в м. Одесі, ОСОБА_3, на добові чергуванні у складі слідчо-оперативної групи у період з 01.01.2018 року по 24.05.2018 року - не заступав. Проте позивач стверджує, що його прізвище не було зазначено у щомісячних графіках чергувань, тобто чергувати він був не повинен. Також, зверталася увага на те, що за період з 01.01.2018 по 24.05.2018 року, згідно журналу обліку доручень, позивачем було виконано лише два доручення: №106 та №126 від 11.01.2008 року. Проте позивач зазначив, що йому всього було надано два доручення, які останній - виконав, більше документів на виконання - не отримував. Крім того, як зазначає ОСОБА_3, видаючи наказ №2739 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не враховано, що за вказаний у перевірці час, до якості виконання професійних обов'язків позивача від керівництва не надходило жодних нарікань, а також те, що позивач тривалий час знаходився на лікуванні в медичних закладах та у черговій щорічній відпустці. На думку позивача, вищевказаний наказ є протиправним, не обґрунтованим, та таким, що грубо порушує трудові права позивача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. 27 листопада 2018 року, у судовому засіданні, постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що під час проходження служби на посаді оперуповноважений відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, не виконував свої функціональні обов'язки у повному обсязі, що доказується тим, що за п'ятимісячний період він виконав тільки два доручення слідчих, ніяких результативних дій по розкриттю кримінальних правопорушень не зробив, в період з січня по травень ніяких документів в канцелярії Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області - не отримував. Крім того, як зазначає відповідач, знаходження позивача на лікарняних та у черговій відпустці не є підставою для не заступання на чергування до слідчо-оперативної групи в період вільний від лікарняних та відпустки, та не є підставою для невиконання своїх функціональних обов'язків. Наголошувалося, що зауваження є одним з найменш суворих дисциплінарних стягнень, які можливо накласти на особу рядового та начальницького складу (т.ІІ, а.с.220-223).
У своїй відповіді на відзив, ОСОБА_3, зауважив, що співробітник оперативного підрозділу отримує на виконання лише ті доручення, які розписані керівником підрозділу за резолюцією саме на нього. Позивачем було отримано лише два доручення, які були виконані. Стосовно відсутності результативних дій по розкриттю кримінальних правопорушень, зазначено, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності з цих підстав, аналіз його професійних дій під час виконання доручень, спрямованих на розкриття злочинів - не проводився, тому неможливо зробити висновок про непрофесійність дій позивача. Також наголошувалося про порушення строків проведення службового розслідування, оскільки на думку позивача, доповідна записка про продовження строку проведення службового розслідування відсутня у матеріалах службового розслідування (т.ІІ, а.с.226-228).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що наказом ГУНП в Одеській області №392 о/с від 03.03.2017 року, майора поліції ОСОБА_3,, призначено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, за рахунок посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ренійського ВП ГУНП в Одеській області (т.І, а.с.96).
01.06.2018 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області (за вх. №2638) з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - Одеське управління ДВБ НПУ) надійшов лист (т.І, а.с. 36-38). У листі зазначено, що Одеським управління ДВБ НПУ проведено перевірку порушення службової дисципліни працівниками, які не виконують службові обов'язки і без поважних причин не виходять на службу, зокрема, відносно оперуповноваженого відділу кримінальної поліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в органах внутрішніх справ працює з 01.06.2004 по 06.11.2015 роки, в Національній поліції України з 03.03.2017 року, на займаній посаді з 03.03.2017 року, діючих дисциплінарних стягнень не має.
05.06.2018 року, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), видано наказ №1811 «Про призначення службового розслідування». Проведення службового розслідування доручено УКЗ ГУНП із залученням старшого оперуповноваженого в ОВС ОУ ДВБ НПУ підполковника поліції Мазура В.В. Про результати службового розслідування у встановлений законодавством термін УКЗ ГУПН (ОСОБА_5.) доповісти керівництву Головного управління (т.І, а.с.33).
02.07.2018 року, начальником УКЗ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_5, була подана доповідна записка про продовження строків проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (т.І, а.с.34).
06.08.2018 року, начальником ГУПН в Одеській області генералом поліції третього рангу затверджено висновок службового розслідування, проведеного за фактом порушення службової дисципліни працівниками Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (т.ІІ, а.с.173).
У вищевказаному висновку зазначено, що: «…майор поліції ОСОБА_3, наказом ГУНП в Одеській області від 03.03.2017 року №392 о/с призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, за рахунок оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ренійського ВП ГУНП в Одеській області. Згідно щомісячних графіків чергування керівного та особового складу Малиновського ВП в м. Одесі, затверджених начальником відділу поліції підполковником поліції Волковим С.М., та Книги служби нарядів Малиновського ВП майор поліції ОСОБА_3, на добові чергування у складі слідчо-оперативної групи у період з 01.01.2018 по 24.05.2018 не заступав. За період з 01.01.2018 року 24.05.2018 майором поліції ОСОБА_3, згідно журналів вхідної та вихідної кореспонденції ОСОБА_3, документів на виконання не отримував, що також підтверджується наданою довідкою з Малиновського ВП в м. Одесі від 23.05.2018 року №38/3201. Відповідно до даних «ТМО МВС України по Одеській області» майор поліції ОСОБА_3, протягом 2018 року перебував на лікарняному з 12.03.2018 по 27.03.2018 та з 17.04.2018 по 15.05.2018, що також підтверджується наданою довідкою з Малиновського ВП в м. Одесі від 24.05.2018 №38/3217. Згідно довідки Малиновського ВП в м. Одесі від 24.05.2018 року №38/3217 майор поліції ОСОБА_3, в період з 23.01.2018 по 28.02.2018 перебував у черговій відпустці. Так встановлено, що майор поліції ОСОБА_3, не в повному обсязі виконував свої функціональні обов'язки як оперуповноважений відділу кримінальної поліції Малиновського Вп в м. Одесі, за рахунок оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ренійського ВП ГУНП в Одеській області, а саме заходи направлені на розкриття кримінальних правопорушень не здійснював, доручення слідчих СВ Малиновського ВП в м. Одесі окрім №106 та №126 від 11.01.2018 не виконував, а також в зазначений період часу, згідно журналів вхідної та вихідної кореспонденції документів на виконання не отримував, також до складу слідчо -оперативної групи відділу поліції не заступав, що призвело до самоусунення від виконання своїх прямих функціональних обов'язків оперуповноваженого відділу кримінальної поліції, та призвело до порушення останнім вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, п. 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» та до порушення службової дисципліни…».
Керуючись висновком службового розслідування від 06.08.2018 року, наказом №2739 від 13.08.2018 року, за порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», типових посадових інструкцій працівника відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, що виразилось у невиконанні основних функцій направлених на розкриття кримінальних правопорушень, не заступання до складу слідчо-оперативної групи Малиновського ВП в м. Одесі, не взяття на виконання окремих доручень СВ цього відділу поліції, що призвело до порушення службової дисципліни, оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі майору ОСОБА_3 оголошено зауваження (т.І, а.с.25).
Не погоджуючись з наказом №2739 від 13.08.2018 року, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, вважаючи його незаконним та таким, що грубо порушує трудові права - позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII).
Водночас, згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" (набрання чинності 07.10.2018 року) на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів (далі - особи РНС) внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейськими Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника поліції.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вказує, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Разом з тим, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073 (далі за текстом Інструкція №230).
Приписами пункту 5 вказаної Інструкції передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування. Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
У пункті 6.2.1 Інструкції № 230 зазначено, що виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, зокрема, викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.
У відповідності до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося відповідачем, про що йдеться й у самому висновку про результати службового розслідування, ОСОБА_3, у періоди з 27.12.2017 року по 12.01.2018 року, 12.03.2018 року по 27.03.2018 року, 17.04.2018 по 16.05.2018 року - перебував на лікарняному, а у період з 23.01.2018 року по 28.02.2018 року - у щорічній черговій відпустці.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що знаходження позивача на лікарняних та у черговій відпустці не є підставою для не заступання позивачем на чергування до слідчо-оперативної групи в період вільний від лікарняних та відпустки, та не є підставою для невиконання своїх функціональних обов'язків.
Статтею 45 Конституції України встановлено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується данням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. У статті 24 Загальної декларації прав людини проголошується, що кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку. Статтею 49 Конституції України закріплено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Стосовно виконання лише двох доручень слідчих СВ Малиновського ВП в м. Одесі окрім №106 та №126 від 11.01.2018, суд зазначає, що відповідно до статті 41 Кримінально процесуального Кодексу України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Частиною 2 статті 41 Кримінально процесуального Кодексу України встановлено, що співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
Відповідно до гл. VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.07.2017 року № 575, доручення, які даються оперативному підрозділу, реєструються в канцелярії територіального органу, підрозділу поліції та передаються в порядку, передбаченому нормативним актом про організацію діловодства.
Інструкція з діловодства в системі МВС України, затверджена наказом МВС України 23.08.2012 року № 747 у п.п. 2.12.1. зазначає, що доручення (у тому числі усні) Міністра, його першого заступника, заступника, заступника - керівника апарату, керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб оформляються резолюцією.
Згідно п.2.12.2. резолюція - це напис уповноваженої на те посадової особи на документі, що містить стисло викладені вказівки щодо його виконання. Відповідно до п.2.12.3. резолюція складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата.
Тобто, співробітник оперативного підрозділу отримує на виконання лише ті доручення, які розписані керівником підрозділу за резолюцією саме на нього.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що позивачу були передані для виконання два доручення, які останній виконав.
Стосовно чергування у складі слідчо-оперативної групи у період з 01.01.2018 року по 24.05.2018 року, суд зазначає, що згідно щомісячних графіків чергування керівного та особового складу Малиновського ВП в м. Одесі, затверджених начальником відділу поліції підполковником поліції Волковим С.М., та Книги служби нарядів Малиновського ВП майора поліції ОСОБА_3, до графіків чергувань - не вносили (т.І, а.с.249 - т. ІІ, а.с.1-172).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що жодних підтверджень допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 р., Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції відповідачем до суду надано не було.
Відповідачем не було наведено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення відповідачем протиправних дій, які знайшли своє підтвердження під час службового розслідування.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_3, було сплачено судовий збір у розмірі 1 409,60 гривень, згідно квитанції №17886964 від 04 жовтня 2018 року, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова 15-а, код ЄДРПОУ 40108740), про визнання протиправним наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, майора поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено зауваження; скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, майора поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено зауваження - задовольнити.
Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року, в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, майора поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено зауваження - визнати протиправним.
Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2739 від 13.08.2018 року в частині притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Малиновського ВП в м. Одесі, майора поліції ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, яким оголошено зауваження - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 1 409,60 гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2019 року.
Суддя Балан Я.В.
.