Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 січня 2019 р. № 520/11622/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (64200, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Лен. Комсомолу, 67, кв. 29, РНОКПП НОМЕР_1) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63404, Харківська область, м.Зміїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 41248550) зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку, починаючи з 01.09.2018 року і в подальшому, виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати і скасувати рішення відповідача від 1 8.09.2018 року №159764.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію, як особа віднесена до 2-ої категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. На думку позивача, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен здійснити збільшення пенсії, враховуючи п. 1 ст. 27 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку.
Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунку відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію як особа, віднесена до 2-ї категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Розмір пенсії позивача за віком визначено з урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії позивача призначено та обчислено за новою формулою відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
11.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про збільшення (перерахунок) розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 18.09.2018 року № 159764 Зміївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області повідомлено, що відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунку відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 56 Закону №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Згідно до ч. 2 ст. 56 даного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесеш до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Таким чином, вищевказаною нормою Закону надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.
Водночас згідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003.
У разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
Вищезазначена правова позиція суду збігається із позицією викладеною Верховним судом у постанові Другої судової палати Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 року у справі №560/675/17.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Таким чином, законодавством чітко визначена процедура збільшення пенсії громадян віднесених до категорій 1, 2, 3, 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, відмова Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії позивачу суперечить нормам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме рішення Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 18.09.2018 року, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії прийнято відповідачем без врахування усіх обставин, та як наслідок дане рішення порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.
Водночас, враховуючи протиправність вище вказаного рішення суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_2 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку починаючи з 01.09.2018 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому, виплатити недоотриманий розмір пенсії починаючи з вказаної дати, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки вказана вимога спрямована на майбутнє, а задоволення попередньої частини позовних вимог є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 18.09.2018 року № 159764.
Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок (збільшення) пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шляхом розрахунку відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку починаючи з 01.09.2018 року.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.