Єдиний унікальний номер справи 188/1115/17
1-кп/185/68/19
29 січня 2019 року. м. Павлоград.
Колегія Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
під час судового засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 п.12 ч.2 ст. 115 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження № 12017040530000420 від 20.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
Прокурор просить суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дію запобіжного заходу, тримання під вартою строком на шістдесят діб для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Захисники обвинувачених підтримали думку своїх підзахисних.
Колегія суддів, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 01.02.2019 року.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченим, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Колегія суддів вважає, що обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 слід продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як останні обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких, судове слідство ще не закінчено, та ризики які були враховані при обранні обвинуваченим вказаного запобіжного заходу не відпали, прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, на думку колегії суддів менш суворий вид запобіжного заходу не може бути застосований через особливу тяжкість кримінального правопорушення та суспільну резонансність кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
За таких обставин, обвинуваченим ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів
ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 п.12 ч.2 ст. 115 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти діб, а саме до 29 березня 2019 року.
ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 п.12 ч.2 ст. 115 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти діб, а саме до 29 березня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .
Судді ОСОБА_2 .
ОСОБА_3