25 січня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4626/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
22 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно при перерахунку пенсії зменшено відсоток обчислення з 90% на 70% грошового забезпечення. Вказує, що враховуючи вислугу років та дату звільнення - 1995 рік, пенсія була призначена та сплачувалася у розмірі 90% суми грошового забезпечення, оскільки стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мала редакцію, відповідно до якої при наявності відповідної вислуги років пенсія призначалася в розмірі до 90% грошового забезпечення. Наявність права на отримання пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до березня 2018 року не заперечувалося. 01.05.2015 у статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" були внесені зміни, що дозволили призначати пенсію в максимальному розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Разом з тим, дана норма стосується виключно призначення пенсій. Крім того, порядок перерахунку пенсії регулюється статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вищевказане чинне законодавство не містить положень про те, що розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону, що діють на дату, з якої переглядається її розмір, а тому в даній частині дії відповідача щодо зменшення відсотку обчислення грошового забезпечення позивач вважає протиправними. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно звузило права позивача на отримання пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, незаконно здійснивши перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% нового грошового забезпечення, прирівняного до грошового забезпечення поліцейських.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
04.01.2019 судом одержано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Наполягав, що з 01.05.2014 і по даний час є чинною редакція частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою передбачено максимальний розмір премії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Наголошував, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої Полтавським обласним військовим комісаріатом, розмір пенсії позивача збільшився, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій, оскільки відбулося підвищення розміру пенсії позивача.
21.01.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що набуте право не може бути скасоване чи звужене, тому розмір пенсії із розрахунку 90% грошового забезпечення не може бути зменшений до 70%.
З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.11.1995 отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-IV та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області. Пенсія призначена в розмірі 75% місячного грошового забезпечення, у подальшому при перерахунках збільшена до 90% грошового забезпечення (вислуга 34 роки).
У зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку від 16.03.2018 №ФП61426 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії.
10.04.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.03.2018 №ФП61426 з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 90%.
04.12.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату.
Листом від 06.12.2018 №1791/Х-03 відповідачем надано відповідь, згідно якої розмір пенсії визначається відповідно норм Закону, що діє на дату, з якої переглядається її розмір. Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII /далі - Закон №2262-ХІІ/ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення /стаття 43/, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, - 80 процентів.
З урахуванням вислуги 34 роки ОСОБА_1 було встановлено основний розмір пенсії на рівні 75% грошового забезпечення, у подальшому при перерахунках збільшений до 90% грошового забезпечення (вислуга 34 роки), що підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI /далі - Закон № 3668-VІ/, який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII /далі - Закон № 1166-VII/, який набрав чинності з 01.05.2014, до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Тобто, вищевказаний Закон №3668-VI набрав чинності після призначення у листопаді 1995 року пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 75% (у подальшому 85%, 90%) розміру грошового забезпечення військовослужбовця.
Отже, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90%, а згодом 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічну правову позицію висловив Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 03.04.2018 у справі №175/1665/17 (номер рішення ЄДРСР 73194729).
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо /рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій/.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача по зменшенню ОСОБА_1 розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 підлягають визнанню протиправними, та вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2018 з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За змістом наведених норм встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення є правом суду, що розглядає справу, та може застосовуватись у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись чи навмисно затягувати виконання судового рішення.
У даній справі відповідні обставини відсутні, а тому суд не знаходить підстав для застосування заходів судового контролю.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко