Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 січня 2019 р. № 520/10709/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сагайдака В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 41014690) до Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана та ОСОБА_1, буд. 21, корп. А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р.;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р., що прийняті Одеською митницею ДФС є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Згідно змісту відзиву на позовну заяву проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що між ТОВ «ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН» (в якості покупця) та СіхіChuangzhiMachineryIndastryCo., Ltd(Китай) (в якості продавця) укладено контракт №CGMI-WH-01(а.с.20-26).
Відповідно до п.1.1 контракту продавець продає, а покупець купує на умовах і в терміни, викладені нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Пунктом 2.2. контракту передбачено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.
Згідно п.4.1 контакту встановлено, що оплата за цим контрактом повинна проводитись в доларах США на рахунок продавця.
На виконання вимог контракту, сторонами укладено додаток №1 від 23.01.2018 р., яким визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та порядок оплати за товар, вантажовідправника(а.с.26).
Додатком №1 від 23.01.2018 року до контракту сторони узгодили поставку покрівельних саморізів з висотою головки гвинта 5,0-5,2 мм, з шайбою і цинковим покриттям:
розміром 4,8* 19 з шагом різьби # 3 у кількості 3528,000 тис. штук за ціною 3,18 доларів США за тис. шт. (3528,000 х 3,18 =11219,04 дол. США);
розміром 4,8*35 з шагом різьби # 1 у кількості 1857,500 тис. штук за ціною 4,09 доларів США за тис. шт. (1857,500 х 4,09 =7597,18 дол. США), всього разом на суму 18 816,22 доларів США.
пунктом 1.2. додатку №1 в редакції додаткової угоди №2 від28.04.2018 р. встановлено, що умови поставки товарів за цим додатком CFRОдеса/Чорноморськ/Южний, Україна(а.с.25).
На виконання умов додатку №1 (п.1.3.), позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті №136 від 29.05.2018 року перераховано 100% попередньої оплати за товар згідно додатку №1 в сумі 18816,22 доларів США на рахунок продавця(а.с.31).
З матеріалів справи встановлено, що 03.10.2017 р. між ПП «РоялТрейдІмпекс» (в якості декларанта) та ТОВ «ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН» (в якості довірителя) укладено договір доручення №Р/ВЮ03102017 про надання брокерських послуг(а.с.103-106).
Відповідного до п. 1.1 договору довіритель доручає, а декларант приймає на себе зобов'язання надавати послуги з здійснення в межах своєї компетенції декларування вантажів довірителя, які переміщаються через митний кордон України згідно з діючим Митним кодексом України.
Представником позивача 14.06.2018 р. компанією ПП «РоялТрейдІмпекс» подано митну декларацію №UA500170/2018/010868 в електронному вигляді.
За цією декларацією митницею надано картку відмови №UA500170/2018/00032 від 19.06.2018 р., оскільки в контракті неповно зазначено умови поставки товару.
При цьому, судом встановлено, що у комерційній пропозиції від 15.01.2018 р. та інвойсі від 02.04.2018 р. зазначені умови поставки до порту призначення Одеса/Черноморск/Южний, Україна.
У зв'язку з чим, представником ПП «РоялТрейдІмпекс» подано митну декларацію №UA500170/2018/011352 в електронному вигляді, вже разом із додатковою угодою №2 до контракту, якою визначено умови поставки товару.
Разом з митною декларацією представником ПП «РоялТрейдІмпекс» подано до митного органу:
зовнішньоекономічний контракт: копії Контракту № CGMI-WH-01 від 23.01.2018, укладеного з СіхіChuangzhiMachineryIndastryCo., Ltd (Китай); додатку №1 до нього від 23.01.2018 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати, тощо, додаткова угода №1 від 16.04.2018 р., додаткова угода № 2 від 28.04.2018 р. про доповнення умов поставки товару;
рахунок-фактури (інвойсу) №03-18-США від 02.04.2018 року на суму 18816,22 доларів США;
банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті № 136 від 29.05.2018 року про перерахування вартості товару у сумі 18816,22 доларів США Продавцю СіхіChuangzhiMachineryIndastryCo., Ltd (Китай) у якості попередньої оплати за додатком №1 від 23.01.2018 до контракту від 23.01.2018(а.с.31).
Разом з митною декларацією також подано: пакувальний лист №03-18-01UA від 02.04.2018 р. коносамент від 28.04.2018 р. №D0118041420, навантажувальний документ №8824 від 05.06.2018 р., сертифікат походження №С183802012290002 від 23.04.2018 р., акт про проведення митного огляду №UA500170/2018/010868 від 15.06.2018 р., договір з брокером №Р/ВЮ03102017 від 03.10.2017р., інформація про позитивні результати державних видів контролю №2636792 від 14.06.2018 р., копія митної декларації країни відправлення.
Під час оформлення митної декларації №UA500170/2018/011352 від 20.06.2018 р., декларанту було надано електронне повідомлення Одеської митниці ДФС, в якому зазначено: «В якості консультації повідомляємо про наступне. У зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів».
Враховуючи вище зазначене, декларанта або уповноважену ним особу зобов'язано відповідно до п. 3 ст. 53 Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2018 р. декларантом додатково надіслано: виписку по рахунку SWIFT№065 від 29.05.2018; проформу інвойс №03-18-01UA від 23.01.2018; комерційну пропозицію №б.н. від 15.01.2018; виписку по рахунку від 29.05.2018; прайс-лист б.н. від 01.01.2018; звіт про оцінку майна № А-15/06/18/07 від 15.06.2018 р.(а.с.40-55); копії декларацій UA500120/2017/007760 та UA500120/2018/002821.
Та 21.06.2018 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000001/2 та на його підставі складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.(а.с.17-18).
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" звернулось до суду з даними позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Судом встановлено, що не погоджуючись із визначеною митною вартістю та з метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив оформлення митної декларації №UA500170/2018/011512 від 21.06.2018р. в порядку ст. 55 Митного кодексу України.
Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA00170/2018/011352 від 20.06.2018 р., та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем листом вих. №0509 від 05.09.2018 р.(а.с.111) надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові копії документів:
калькуляції ціни товару, що поставлявся б/н від 03.09.2018 р. з перекладом;
митної декларації країни відправлення з перекладом;
виписки з бухгалтерської документації № 10 від 05.09.2018 р.;
виписки по рахунку № 065 від 29.05.2018 р., копія платіжного доручення в іноземній валюті № 136 від 29.05.2018 р.;
висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 05.09.2018 р. №1789;
прайс-листа виробника товару б.н. від 01.01.2018 р. з перекладом.
За результатами розгляду листа позивача листом №4643/10/15-70-19-01 від 20.09.2018 р. (а.с.114-115), повідомлено, що наявні розбіжності скасовані не були та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій ст. 53 Кодексу.
Судом встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.06.2018 р., митним органом зазначено:
1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) декларантом не виконані вимоги ст. 254 Кодексу, тобто забезпечити переклад з іноземної мови документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються разом з митною декларацією до ДФС;
3) проформа інвойс № 03-18-01UA співпадає з номером комерційного інвойсу та набагато передує додатку №2 від 28.04.2018 до контракту від 23.01.2018 № CGMI-WH-01, але повинна була видаватись після узгодження поставки у договорі. На дату видання інвойсу № 03-18-01UAвід 02.04.2018 діяв п. 3. 1. зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 №CGMI-WH-01 згідно якого поставка товару здійснювалась на умовах CFR Одеса/Чорноморськ. Зміни до п.1.1., 1.2. додатку №1 до контракту в частині умов поставок товару на CFR Одеса/Чорноморськ/Южний були узгоджені після видання комерційного інвойсу. У Комерційній пропозиції №б.н. від 15.01.2018 р. відсутній строк дії цієї пропозиції та ціни за одиницю товару не відповідають цінам у інвойсі №03-18-01UAвід 02.04.2018 (вони вище) та у прайс - листі б.н. від 01.01.2018. Прайс - лист №б.н. від 01.01.2018 не містить умов оплати та на момент видання інвойсу строк дії прайс-листа закінчився. У звіті про оцінку майна №А-15/06/18/07 від 15.06.2018 експерт надає висновок про вартість оцінюваного майна станом на 15.06.2018, без оцінки майна станом на період підписання контракту з додатками чи видання інвойсу.
Щодо ненадання перекладу з іноземної мови документів, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає, що позивачем листом від 05.09.2018 р. був наданий такий переклад.
Відносно відсутності даних щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого митний орган позбавлений можливості перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, судом встановлено наступне.
Пунктом 2.2 контракту встановлено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.
При цьому, ціни, які зазначені у додатку №1 (а.с.26) відповідають цінам, що вказані у інвойсі та усіх інших товаро супроводжуючих документах.
Митним органом у рішенні від 21.06.2018 р. також зазначено про невідповідність наданих для митного оформлення документів(див.п.3 рішення): у наданій калькуляції виробника товару не зазначені умови поставки на яких розраховано вартість товару.
Судом встановлено, що в наданій калькуляції зазначено номер контейнеру, в якому відправлено товар, та шляхом співставлення з перевізними документами (коносаментом, пакувальним листом) чітко вбачається, що мова йде саме про товар, поданий до митного оформлення. Відтак жодних розбіжностей між поданими документами не вбачається.
Відносно того, що у наданих копії МД країни відправлення та її перекладі вага нетто товару становить 24 114,81 кг., а ціна - 0,7803 дол. США/кг. При перемноженні загальна сума є більшою, ніж зазначена в копії МД країни відправлення та інвойсі, який подавався до митного оформлення, суд зазначає, що у цій же митній декларації країни відправлення чітко зазначено загальну вартість товару, що підлягав митному оформленню, та при оформленні було переведено ціну товару за тис. шт. в ціну за кг. Та отриману цифру округлено до 4 знаків після коми. Більше того, оскільки загальні вартість товару, що підлягав митному оформленню, співпадає, це не є «розбіжностями» в поданих документах.
Щодо поданого висновку про вартісні характеристики товару від 05.09.2018 р. №1789, а саме його дати - 04.09.2017 р. представником позивача зазначено, що у висновку допущена описка щодо дати запиту на який його надано.
До того ж, дата, в даному випадку, жодним чином не впливає на його суть та не впливає на достовірність інформації, викладеній в ньому. Предметом експертної оцінки згідно висновку про вартісні характеристики товару від 05.09.2018 р. №1789 були «покрівельні саморізи, висота головки гвинта 5,0-5,2 мм з шайбою та цинковим покриттям стандарту ОП47504К», проте, в МД від 21.06.2018 р. №UA500170/2018/011512 відсутня інформація про зазначений стандарт.
У висновку окрім цього також є посилання на конкретний контракт з конкретними додатками, постачальника, інвойс, умови поставки, що виключає помилкове надання висновку щодо інших товарів, а не товарів, що був предметом митного оформлення.
Також митним органом вказано, що проформа інвойс №03-18-01UA співпадає з номером комерційного інвойсу та набагато передує додатку №2 від 28.04.2018 до контракту від 23.01.2018 №CGMI-WH-01.
Під час розгляду справи судом встановлено, що до контракту існує лише один додаток, яким узгоджено поставку товару та дві додаткові угоди якими змінено умови контракту та додатку №1. Додаток №1 було сторонами підписано23.01.2018р. та в той же день постачальником видано рахунок-проформу № 03-18-01 UA, згідно якої покупцем здійснюється попередні оплата за товар, а потім, вже як товаро супроводжуючий документ постачальником виписується інвойс, який слідує разом з товаром, має той же номер, що і рахунок-проформа, але датою пізніше. Жодних розбіжностей в цих документах не існує. Та різні дати цих документів цілком виправдані.
Відносно того, що на дату видання інвойсу №03-18-01UAвід 02.04.2018 діяв п.3.1.зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 №CGMI-WH-01 згідно якого поставка товару здійснювалась на умовах CFR Одеса/Чорноморськ. Зміни до п.1.1., 1.2. додатку №1 до контракту в частині умов поставок товару на CFR Одеса/Чорноморськ/Южний були узгоджені після видання комерційного інвойсу.
Як вже досліджено судом навпаки, це в контракті помилково не було зазначено умову доставки до порту Южний. Позивачем роз'яснено, що саме такі умови узгоджувались сторонами в процесі переговорів (будь-який порт України, оскільки саме який порт на ціну перевезення не впливає, на це більше впливає який перевізник буде здійснювати перевезення).
Крім того, митницею зазначено, що у комерційній пропозиції №б.н. від 15.01.2018 відсутній строк дії цієї пропозиції та ціни за одиницю товару не відповідають цінам у інвойсі №03-18-01UAвід 02.04.2018 та у прайс - листі б.н. від 01.01.2018.
Під час розгляду справи судом встановлено, що комерційну пропозицію було надано 15.01.2018 р. до підписання сторонами контракту та додатку №1 до контракту, та під час узгодження сторонами ціни було узгоджено саме ціну, зазначену в контракті, додатку до нього та прайс-листі. В комерційній пропозиції ціну просто округлено до одного знаку після коми. Згідно загальноприйнятої світової практики комерційна пропозиція має містити відомості, яких достатньо покупцеві для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Тобто, комерційна пропозиція це список, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця запропонувати свій товар для продажу конкретному покупцеві.
У рішенні відповідач вказав, що прайс-лист б.н. від 01.01.2018 не містить умов оплати та на момент видання інвойсу строк дії прайс-листа закінчився.
Нормами українського та міжнародного законодавства не встановлено типової форми прайс-листа, та жодним документом не встановлено обов'язкове зазначення в прайс-листі умов оплати. Більше того, постачальник здійснює поставку товару виключно на умовах 100% попередньої оплати та це чітко зазначено в контракті та додатку №1 до нього та цілком відповідає іншим документам, наданим митниці. Прайс-лист діяв у січні місяці, та саме 23.01.2018 р. між сторонами було укладено контракт (протягом дії прайс-листа, з діючими в ньому цінами), та вже на виконання контракту було видано інвойс.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 41014690) до Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана та ОСОБА_1, буд. 21, корп. А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови-задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500170/2018/000001/2 від 21.06.2018 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500170/2018/00033 від 21.06.2018 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана та ОСОБА_1, буд. 21, корп. А, код ЄДРПОУ 39441717)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 41014690)суму сплаченого судового збору у розмірі 3524,0 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30 січня 2019 р.
Суддя Сагайдак В.В.