490/629/19
нп 2-н/490/39/2019
23.01.2019 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чулуп О.С., розглянувши заяву Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги,-
ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" звернулося до суду із заявою, в якій просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржників на його користь заборгованість за спожиті послуги теплопостачання.
Дана заява не відповідає вимогам п.1 ч. 3 ст 163 ЦПК України, оскільки не має доказів сплати судового збору.
У відповідності до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізовного суду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Однак, такі дані суду не надані.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 КПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання з ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Керуючись ст. 163, п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявою Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги теплопостачання відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.273 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 354 355 ЦПК України.
Суддя: