30 січня 2019 р. № 400/2889/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
про:визнання протиправним та скасування наказу від 02.11.2018 № 597-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 597-к від 02.11.2018 « Про звільнення ОСОБА_1.», поновлення на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з 02.11.2018, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивач мала переважне право на залишенні на роботі, оскільки є працівником з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Відповідно до ст.42 КЗпП України має переважне право в залишенні на роботі, оскільки в сім'ї позивача немає інших працівників з самостійним заробітком. Посади, які пропонувались позивачу не були рівнозначними, оскільки це були посади спеціаліста, а не державного кадастрового реєстратора. Звільнили позивача до спливу двухмісячного строку після попередження, що є порушенням процедури звільнення.
Відповідач надав відзив на позов , просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачу з липня 2018 року скасовано доступ до програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Правові підстави для застосування ч.2 ст.42 КЗпП України до позивача відсутні. Відповідачем дотримано вимоги статей 87 Закону України « Про державну службу» та ст.40 КЗпП України, оскільки позивача попереджено про звільнення та запропоновано вакантні посади у Головному управлінні відповідно до кваліфікації позивача, з урахуванням того, що доступ до ДЗК у позивача відсутній. Відповідачем був дотриманий двомісячний строк попередження перед звільненням, оскільки в наказі від 02.11.2018 року було зазначено про звільнення позивача з 05.11.2018 року.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
З 15.12.2011 позивач працювала в органах державного реєстрації речових прав на нерухоме майно та в органах державного земельного кадастру.
З 26.01.2017 працювала на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
26.06.2018 відповідач отримав лист Департаменту державного земельного кадастру, в якому було зазначено, що у зв'язку з грубим порушенням земельного законодавства, а саме Закону України « Про державний земельний кадастр» та Порядку введення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, державному кадастровому реєстратору відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_1 скасовано доступ до програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Також у листі просили підготувати та направити до Держгеокадастру відповідні розпорядчі документи щодо зміни функціональних повноважень ОСОБА_1
31.07.2018 наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області введено в дію зміни до штатного розпису Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на 2018, в якому зазначено, що виключаються із штатного розпису 2 посади Державного кадастрового реєстратора у відділі Миколаївського району.
05.09.2018 позивача повідомили про наступне вивільнення та запропонували для переведення наявні вакансії відповідно до кваліфікації: спеціаліст відділу у районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та головний спеціаліст відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, від яких позивач відмовилась.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.11.2018 № 597-к звільнено ОСОБА_1 з 05.11.2018 з посади державного кадастрового реєстратора відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у зв'язку із скороченням штату працівників відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю та п.1 ч.1 ст.87 Закону України « Про державну службу».
Згідно зі ст.87 Закону України « Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному орган.
Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Відповідно до ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення" , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників(ч.2 ст.49-2 КЗпП).
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком (ст.42 КЗпП).
Відповідач надав суду порівняльний аналіз продуктивності праці та кваліфікації державних кадастрових реєстраторів відділу у Миколаївському районі (4 особи) ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області станом на 02.11.2018 року, з якого не вбачається, що у позивача більш висока кваліфікація і продуктивність праці, а також зазначено, що утриманців у позивача немає, тому суд відхиляє доводи позивача стосовно переваги позивача в залишенні на посаді.
В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що посада державного кадастрового реєстратора позивачу не пропонувалась, оскільки у неї скасований доступ до програмного забезпечення ДЗК, також позивач не вживала заходів щодо оскарження дії Центрального апарату про скасування їй доступу до ДЗК.
В судовому засіданні сторони не надали суду документів та не надали будь-яких пояснень стосовно того, в зв'язку з чим, позивачу був скасований доступ до програмного забезпечення ДЗК.
Також відповідач не надав суду доказів того, що позивача було переведено на будь-яку іншу посаду, в зв'язку зі скасуванням їй доступу до ДЗК. Позивача було звільнено саме з посади державного кадастрового реєстратора. Попередження про наступне звільнення від 05.09.2018 свідчить, що посади державного кадастрового реєстратора позивачу не пропонувались.
Позивач надав суду витяг вакансій станом на 01.11.2018 у Держгеокадастру у Миколаївській області, який свідчить про наявність 10 вакансій державного кадастрового реєстратора по Миколаївській області, як в місті так і в районах.
Правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-52а15) свідчить, що власник або уповноважений ним орган (держава) одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Акцентується увага на необхідність запропонування працівнику всіх наявних вакансій за відповідною професією чи спеціальністю. Відповідною посадою для позивача є посада державного кадастрового реєстратора, оскільки доказів переведення позивача на іншу посаду відповідачем не надано.
Доказів того, що позивачу пропонувались вакантні посади, які наявні в у Держгеокадастру у Миколаївській області та які вона може обіймати за відповідною професією чи спеціальністю відповідач суду не надав. Також не надав доказів, що позивач відмовилась від всіх наявних вакансій, які їй пропонувались відповідно до її професії чи спеціальності.
Відтак, наказ № 597-к від 02.11.2018 « Про звільнення ОСОБА_1.» є протиправним.
Оскільки суд дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача підлягає скасуванню, тоді позивача необхідно поновити на посаду, з якої він був звільнений.
Відповідно до ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Довідка про середньоденний заробіток позивача свідчить, що середньоденна заробітна плата складає 292,15 грн.
Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяця роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто передують дню звільнення працівника з роботи. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача, розрахована відповідно до вищезазначеного порядку, складає 17529,00 грн.
Позивача звільнили з роботи 02.11.2018 року. З 03.11.2018 року по 30.01.2019 року це час вимушеного прогулу, який складається з 60 робочих днів. Сума середнього заробітку, який належить стягнути з відповідача складає 17529,00 грн. ( 292,15 грн. х 60 днів), з яких 5843,00 грн. (292,15 грн. х 20 днів ) середньомісячна сума за один місяць.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 90 КАС України , суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 597-к від 02.11.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1.».
3. Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з 03.11.2018 року.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.11.2018 року по 30.01.2019 року у сумі 11686,00 гривень (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 00 коп.), без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середню заробітну плату за один місяць в розмірі 5843,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок три гривні 00 коп.).
6. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 5843,00 гривень підлягає негайному виконанню.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко