Справа № 192/2190/18
Провадження № 1-в/201/83/2019
25 січня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого-судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення до призначеного вироком суду покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, -
На адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшло для розгляду клопотання засудженого ОСОБА_3 , у якому останній просить зарахувати до призначеного вироком суду покарання, строк його попереднього ув'язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_3 і представник ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» надали до суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
Представник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак причини неявки не повідомив, що, відповідно до ст. 539 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання за його відсутності.
Дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього документи, суд доходить до таких правових висновків.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як встановлено судом, вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 травня 2016 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 залишено без змін у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, при цьому, строк покарання визначено обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 21 квітня 2016 року.
Вироком апеляційного суду Донецької області від 04 серпня 2016 року вищезазначений вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 травня 2016 року було скасовано в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін, а також на підставі ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення з 21 квітня 2016 року по 04 серпня 2016 року, у співвідношенні за один день позбавлення волі два дні попереднього ув'язнення.
Крім того, вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2016 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, при цьому, оскільки запобіжний захід останньому у цьому кримінальному провадженні не обирався, строк покарання визначено обчислювати з 04 липня 2016 року.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2016 року залишено без змін, а також зараховано ОСОБА_3 до строку покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення з 04 липня 2016 року по 25 жовтня 2016 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення, за два дні позбавлення волі.
Також, ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року було задоволено клопотання начальника ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» про визначення порядку застосування покарання за наявності кількох вироків та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2016 року до покарання призначеного вироком апеляційного суду Донецької області від 04 серпня 2016 року та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років один місяць.
З наведеного слідує, що засудженому ОСОБА_3 було правильно зараховано строк попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII), з моменту його фактичного затримання - 21 квітня 2016 року, до 25 жовтня 2016 року, тобто, набрання законної сили останнього за часом вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2016 року.
Щодо доводів засудженого про необхідність зарахування йому до строку призначеного судом покарання, строк його перебування в установі попереднього ув'язнення до дати прибуття у виправну колонію, то суд не приймає їх до уваги, оскільки згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, перебування засудженого ОСОБА_3 в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком законної сили не підлягає зарахуванню у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII), а тому, враховуючи правильність перерахування місцевим судом строку відповідно до закону, у задоволенні клопотання останнього необхідно відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII), ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення до призначеного вироком суду покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду, а засудженим з дня отримання її копії.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1