Справа № 192/2192/18
Провадження № 1-в/201/84/2019
25 січня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого-судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення до призначеного вироком суду покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, -
На адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшло для розгляду клопотання засудженого ОСОБА_3 , у якому останній просить зарахувати до призначеного вироком суду покарання, строк його попереднього ув'язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з дати його затримання до дати прибуття його у виправну колонію.
Засуджений ОСОБА_3 і представник ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» у судове засідання не з'явились, надали суду заяви, у яких просили розглядати клопотання за їх відсутності.
Представник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини своєї неявки не повідомив, що відповідно до ст. 539 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання за його відсутності.
Дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього документи, суд доходить до таких правових висновків.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як встановлено судом, вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді домашнього арешту залишено без змін до набрання вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 04 січня 2016 року.
Згідно із ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, вирок щодо якого не набрав законної сили, при цьому, статтею 3 цього Закону визначено, що підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 було затримано 28 січня 2016 року в порядку виконання вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року, у зв'язку із чим, до засудженого попереднє ув'язнення у межах кримінального провадження не застосовувалось.
З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про те, що до ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, за результатами розгляду якого його було засуджено наведеним вище вироком, попереднє ув'язнення не застосовувалось, а його затримання відбувалося в порядку виконання вироку суду, який набрав законної сили, що не відноситься до строку попереднього ув'язнення і не може бути зараховано у строк призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Щодо доводів засудженого ОСОБА_3 про необхідність зарахування йому до строку призначеного судом покарання, строк його перебування в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком суду законної сили до дати його прибуття у виправну колонію, то суд вважає їх такими, що вони не ґрунтуються на вимогах статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», відповідно до якої попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, перебування засудженого ОСОБА_3 в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком законної сили не підлягає зарахуванню у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII), за виключенням випадку, передбаченого пунктом ґ абзацу четвертого цієї статті, тобто, залишення останнього в установі місця попереднього ув'язнення для участі у слідчих діях або судовому розгляді кримінального провадження, однак таких обставин судом не встановлено і засудженим не наведено, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні клопотання засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII), ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення до призначеного вироком суду покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1