233 № 233/5982/18
29 січня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.
секретаря Теліціної О.О.,
за участю:
позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
13 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зазначивши, що з відповідачем вони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 01 вересня 2012 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 793. Від шлюбу мають двох спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На обґрунтування позову позивач вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося, взаєморозуміння в сім'ї відсутнє, кожен з них має протилежні погляди на шлюб і сім'ю, постійно виникають сварки, у зв'язку з чим сторони фактично припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства і протягом останніх чотирьох місяців мешкають окремо. Позивач вважає, що подальше спільне життя як подружжя і збереження сім'ї між ними неможливо, спору щодо спільного майна немає. У зв'язку з наведеним просить шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій повідомила про підтримання позовних вимог в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
З'ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрували 01 вересня 2012 року у Донецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 793(а.с. 4). Від шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11). У липні 2018 року з причини постійних сварок, взаємного непорозуміння і різних поглядів на шлюб і сім'ю сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, її намір розірвати шлюб з відповідачем є остаточним.
За таких обставин, суд вважає, що шлюб між сторонами розпався, існує лише формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, а тому його слід розірвати.
Майнового спору сторонами не заявлено.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки, підстав для надання строку на примирення немає, так як позивач наполягає на розірванні шлюбу між ними, суд вважає, що їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може, подальше збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, а також інтересам неповнолітніх дітей, які мають істотне значення, тому шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Тому, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд також вважає за необхідне позивачу, за її заявою, залишити право іменуватися прізвищем «Мальцева».
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 18, 81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований 01 вересня 2012 року у Донецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 793.
Позивачеві ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Ільєнкова) ОСОБА_5, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, залишити право після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем - ОСОБА_2.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: