Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №2-414/01
Провадження №4-с/711/6/19
Іменем України
18 січня 2019 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Семиволос І.М.,
за участю скаржника ОСОБА_1,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_2,
представниказаінтересованої
особи за довіреністю - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, стягувач: ОСОБА_4, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, стягувач: ОСОБА_4 Зазначено, що в провадженні Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області знаходиться виконавчий лист №2-4189 від 03.01.2001р. на виконанні рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі ј частини заробітку на утримання неповнолітньої дитини.
19.04.2018 року головним державним виконавцем Сагайдак С.В. винесено постанову про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом.
На даний час боржник працює водієм у ФОП ОСОБА_5 Тимчасові обмеження позбавляють його можливості працювати за посадою, яку він на даний час обіймає. Внаслідок чого буду звільнений з роботи та втратить єдине джерело доходу, а також можливість сплачувати аліменти.
Крім того, просить поновити строк на оскарження постанови від 19.04.2018р., оскільки не була отримала своєчасно боржником з-за не проживання за адресою, що вказана у постанові.
Таким чином, скаржник просить суд скасувати постанову від 19.04.2018 року про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 підтримали доводи скарги та просили її задовольнити. Зазначили, що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_6 працює водієм з 11.05.2017р. і обмеження його у праві керування транспортним засобом позбавляє його можливості працювати, отримувати дохід та сплачувати аліменти на утримання дитини. При цьому, ним визнається заборгованість по аліментних платежах. Крім того, зазначили, що ОСОБА_6 лише 01.07.2018 року отримав постанову від 19.04.2018 про встановлення тимчасових обмежень, оскільки не проживає в м. Черкаси, а його місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. Просять врахувати норми ст. 71 ЗУ «Про викнавче провадження».
В судове засідання стягувач ОСОБА_4 не з»явилась, будучи неодноразово повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомила, відзив на скаргу не подала.
В судовому засіданні представник Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області за довіреністю ОСОБА_3 при вирішенні скарги покладається на розсуд суду. Відзив на скаргу подано не було.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження №3320162, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення за таких підстав:
встановлено, що на примусовому виконанні у Придніпровському відділі ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавче провадження №3320162 з виконання виконавчого листа №2-4189, виданого 03.01.2001 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини аліментів.
Постановою державного виконавця Сагайдак С.В. від 19.04.2018 року щодо боржника ОСОБА_1 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості по сплаті аліментів в повному обсязі. Крім того, визначено, що розмір заборгованості становить 48244грн. 40коп.
Встановлено, що вказана постанова направлялася відділом ДВС на адресу ОСОБА_1 16.05.2018 року, відповідно до списку №627 згрупованих поштових відправлень листів рекомедованих (№1801806245280). За даними УКРПОШТИ зазначене поштове відправлення адресатом, тобто ОСОБА_1, отримано не було.
Лише 01.07.2018 року ОСОБА_1 у відділі ДВС отримав оскаржувану постанову. Скарга подана до суду 09.07.2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду.
Крім того, за дослідженим виконавчим провадженням судом встановлено, що державним виконавцем при отриманні відповіді на запит від 01.02.2018 року, Пенсійним фондом України було повідомлено, що ОСОБА_1 працює (звітний рік 2017) у ФОП ОСОБА_5 Також, відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу від 10.05.2017 року до Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, а також довідки ФОП ОСОБА_5 від 02.07.2018 року, - ОСОБА_1 10.05.2017 року прийнятий на роботу до ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на посаду водія, на якій працює і на даний час.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. із змінами).
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Як передбачено п.а ч.1 та ч.2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Перевіривши доводи скаржника, суд вважає, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови від 19.04.2018 року, оскільки про таке рішення йому стало відомо лише 01.07.2018 року і 09.07.2018 року ним подано дану скаргу до суду.
Таким чином, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строки на оскарження постанови державного виконавця від 19.04.2018 року.
Враховуючи обов»язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов»язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як передбачено частиною 1 статті 13 ЗУ «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Права і обов'язки виконавців, обов'язковість вимог виконавця визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, за частиною 1 цієї статті, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 р. за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень. Пунктами 6 та 7 Інструкції визначені вимоги, зокрема до постанови. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю. Якщо постанова надсилається у формі електронного документа, вона підписується електронним цифровим підписом. У разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону. Інші посадові особи органів державної виконавчої служби у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок стягнення аліментів.
Станом на час спірних правовідносин, тобто на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови від 19.04.2018 року, діяла з 06.01.2018 року така редакція статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» із змінами, що внесені ЗУ №2234-УІІІ від 07.12.2017 року: порядок стягнення аліментів визначається законом. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2)подання заяви стягувачем або боржником; 3)надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5)закінчення виконавчого провадження. У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи- підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз'яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом. Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Таким чином, з»ясувавши обставини по справі, суд прийшов до висновку, що постанова державного виконавця від 19.04.2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом підлягає до скасування, оскільки на час її винесення державному виконавцеві 02.02.2018 року вже було відомо, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_5 з травня 2017 року, що підтверджується відповіддю органів Пенсійного фонду України на запит державного виконавця від 01.02.2018 року. Між тим, дана обставина та норми ч.10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» не були враховані при прийнятті рішення про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом. Крім того, на думку суду, встановлене обмеження порушує права та інтереси боржника на право власності, оскільки таким встановленим тимчасовим обмеженням він позбавлений можливості працювати на посаді водія, отримувати доходи на своє існування та утримання дитини на виконання виконавчого документу. При цьому, боржник не заперечує проти наявної заборгованості із сплати аліментів.
Також постановою державного виконавця від 19.04.2018 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1, які останнім отримуються у ФОП ОСОБА_5, тобто за місцем його роботи. Таким чином, державним виконавцем здійснені й інші заходи та прийняті інші рішення, направлені на примусове виконання виконавчого листа №2-4189. Дана постанова 19.04.2018 року за №12839 направлена як сторонам виконавчого провадження, так і ФОП ОСОБА_5 для виконання
Отже, постанову державного виконавця від 19.04.2018 року слід скасувати, як винесену з порушенням ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 07.12.2017 року, що діяла з 06.01.2018 року.
На підставі викладеного та, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.259, 260, 447, 449, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_7 від 19.04.2018 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобами.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 25 січня 2019 року.
Головуючий: ОСОБА_8