25 січня 2019 рокуСправа № 280/363/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 60, код ЄДРПОУ 35036491)
про визнання незаконною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачової Анастасії Володимирівни від 19.12.2018 року винесену під час проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням №15500750, якою на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1959,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачової Анастасії Володимирівни перебуває виконавче провадження ВП № 15500750 з примусового виконання рішення Бе рдянського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 2-1473 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 рівни аліментів в розмірі 150 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліт тя, починаючи стягнення з 22.07.2009.
14.05.2018 року відповідачем складено розрахунок забо ргованості боржника № 19755, згідно з яким станом на 01.05.2018 року розмір заборгованості по сплаті аліментів складає 8748,40грн.
19.12.2018 року відповідачем складено розрахунок заборгованості боржника № 50946, згідно з яким станом на 01.12.2018 року розмір заборгованості по сплаті аліментів складає 9798,40грн.
19.12.2018 відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу, якою вста новлено, що відповідно до розрахунку заборгованості від 19.12.2018 року за боржником наявна заборгованість, що в сукупності складає 12 місяців, тому відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» стягується штраф в роз мірі 20% (від суми боргу 9798,40грн.) 1958,68грн., а також виконавчий збір 10% від суми штрафу 195,96грн. Враховуюче викладене та керуючись ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець постановила за ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», заборгованість 12 місяців не сплати аліментів за ВП 15500750 накласти на боржника ОСОБА_1 штраф на користь ОСОБА_5 у розмірі 1959,68 грн. Зо бов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попе реджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Позивач зазначає, що для застосування штраф ний санкцій вказано розрахунок заборгованості на суму 9798,40грн. Саме з цієї суми відповідачем розраховувався розмір штрафу. Оскільки розра хунок заборгованості боржника від 19.12.2018 року № 50946 є невірним, ним не враховано всі здійснені ОСОБА_1 оплати, то підлягає скасуванню постано ва про накладення штрафу.
Судом встановлено, що на виконання виконавчого листа № 2-1473, виданого 13.10.2009 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з позивача на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 аліментів в розмірі 150 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліт тя, починаючи стягнення з 22.07.2009.
14.05.2018 року відповідачем складено Розрахунок забо ргованості боржника № 19755, згідно з яким станом на 01.05.2018 року розмір заборгованості по сплаті аліментів складає 8748,40грн.
19.12.2018 року відповідачем складено Розрахунок заборгованості боржника № 50946, згідно з яким станом на 01.12.2018 року розмір заборгованості по сплаті аліментів складає 9798,40грн.
19.12.2018 державним виконавцем Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачовою А.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1473, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 13.10.2009, було винесено постанову про накладення штрафу у сумі 1959,68 грн.
21.01.2019 позивачем було подано до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області скаргу на дії державного виконавця, в якій позивач зазначив, що державним виконавцем при складені розрахунків заборгованості боржника не враховав платежі, які ним сплачувались в період з вересня 2013 по листопад 2018 року у сумі 150 грн., що підтверджується відповідними чеками.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
У частині першій статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо виконання рішень щодо стягнення штрафу, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Отже, якщо закон установлює інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.
Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, предметом спору у даній справі є дії відповідача щодо накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 згідно розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 19.12.2018 та на підставі ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні ВП №15500750, що відкрите на підставі виконавчого листа №2-1473 виданого 13.10.2009 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області з приводу стягнення аліментів.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Окрім цього, ч.1 ст. 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За правилами статті 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Ураховуючи зазначене вище, суддя приходить до висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим в розумінні положень КАС, оскільки до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні постанови про накладення штрафу, а в цьому випадку правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються оскарження рішення про накладення штрафу, а не його виконання, державного виконавця під час примусового виконання судового рішення, ухваленого за нормами ЦПК.
З огляду на положення зазначених норм права суддя дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви (ч.2 ст.170 КАС України).
Позивач звернулася до адміністративного суду з вимогами, які мають розглядатись за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України в Бердянському міськрайоннрому суді Запорізької області.
За вказаних обставин суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже у відкритті провадження у справі має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 241-243, 248 КАС України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 60, код ЄДРПОУ 35036491) про визнання незаконною та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу про розгляд позову за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, у Бердянському міськрайонному суді Запорізької області.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295 КАС України.
Суддя А.В. Сіпака