справа № 208/6588/18
провадження № 1-кп/208/578/18
10 січня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
28.09.18 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури, отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 . обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.11.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.01.2019 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення вказаного клопотання, вважають, що можливо обрати обвинуваченому інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт, ризики прокурором не доведені.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк до 6 років позбавлення волі, а тому, не зважаючи на наведені захистом позитивні характеристики, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.
Суд заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , оцінив всі обставини відповідно до вимог ст.178 КПК України відносно обвинуваченого, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,331 КПК України, суд,
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.03.2019 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1