28 січня 2019 рокуСправа № 280/5625/18
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2)
до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 1-а, код ЄДРПОУ 37573513)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (з урахуванням уточненого) ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови в приватизації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району у встановлений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. порядку прийняти пакет документів та оформити приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 без ордеру на вказану квартиру та без договору найму житлового приміщення.
В обґрунтування позовної заяви зазначають, що позивачі мешкають в спірній квартирі на законних підставах, мають право на приватизацію квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Позивачі вважають, що відсутній ордер не має істотного значення, як доказ правомірного користування квартирою. Документів, які надавались відповідачу для проведення приватизації було достатньо для підтвердження факту правомірної реєстрації і користування квартирою протягом тривалого часу. Неможливість знайти копію ордеру, його відсутність позбавляє їх можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири позасудовим шляхом, зазначають позивачі.
Ухвалою суду від 03.01.2019 позовну заяву у справі №280/5625/18 залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Позивачем недоліки позовної заяви усуненні у визначений судом строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 постійно мешкають та зареєстровані у квартирі за адресою: м. Запоріжжя, будинок Залізничний 6 км, кв. 1.
Квартира перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя. Згідно довідок ТВБВ №10007/0285 філії ЗОУ AT «Ощадбанк» МФО 313957 ЄДРПОУ: 02760363 виданих позивачам та вказано, що в списках на приватизацію, які перебувають в ТВБВ №10007/0285 філії-облуправління AT «Ощадбанк», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 6 км, кв. 1 вони значяться та приватизаційний житловий чек не використали.
У зв'язку із втратою ордеру, задля отримання його копії, у позивачів виникла необхідність звернутися до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради.
29.05.2018 р. листом №Ф-2577 Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повідомив позивачів, про те, що копію державного ордеру на квартиру АДРЕСА_2 км. виданого в 1976 році не можливо отримати, оскільки у відділі обліку та розподілу житлової площі департаменту, корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. Розшукати корінець ордеру або будь-які інші документи про надання житла не виявляється можливим.
На звернення позивачів до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району з питання приватизації житла за адресою: АДРЕСА_3 отримали відповідь від 01.06.2018 №Ф-2577, в які позивачам було відмовлено в проведенні приватизації районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському району. Підставою для відмови позивачам в приватизації житла була відсутність копія ордеру (копія договору найму жилої площі у гуртожитку) серед документів доданих до заяви про приватизацію квартири.
Листом від 16.01.2018 №Ф-1308 Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району повідомила позивачів про те, що звернення ОСОБА_3 щодо надання згоди на переоформлення договору найму квартири №1 у буд. №1 Залізничному будинку 6 км на її ім'я у зв'язку із смертю основного квартиронаймача ОСОБА_4, батька позивача, розглянуто та районна адміністрація не заперечує проти переоформлення договору найму на її ім'я. Проте, на даний час у м. Запоріжжі відсутній орган, на який покладені функції щодо укладання договорів найму на майно, яке перебуває у власності територіальної громади м. Запоріжжя. На даний час Департамент житлово-комунальних послуг Запорізької міської ради не укладає договорів найму.
Не погодившись із рішенням відповідача, позивачі звернулись до суду із відповідним адміністративним позовом.
Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.
У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.
Оцінюючи наявні матеріали справи, суддя зауважує, що позивачі, вважаючи відмову відповідача у проведенні приватизації житла протиправною просять зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району прийняти пакет документів і провести приватизацію квартири без ордеру та без договору найму житлового приміщення, тобто головною метою є набуття спірної квартири у власність. Суд зазначає, що даній справі спір пов'язаний з реалізацією житлових прав громадян, зокрема права на його приватизацію, тобто із цивільним правом. Відповідач в даному випадку не здійснює владних управлінських функцій щодо позивачів, а є особою, яка представляє власника майна житлового фонду. Таким чином, права, за захистом яких звернулися до суду позивачі, виникають із житлових правовідносин.
Тобто даний спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. В цьому випадку існує спір про право, а відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Така позиція Суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 21.03.2018 у справі № 826/6244/15; 03.10.2018 року у справі № 757/37024/15-а (К/9901/45096/18); Верховного суду від 03.10. 2018 у справі №593/156/17( №К/9901/32662/18).
За таких обставин суд вважає, що спір, який розглядається, не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви (ч.2 ст.170 КАС України).
Позивачі звернулися до адміністративного суду з вимогами, які мають розглядатись за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже у відкритті провадження у справі має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 241-243, 248 КАС України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 1-а, код ЄДРПОУ 37573513) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу про розгляд позову за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, у місцевому загальному суді.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295 КАС України.
Суддя А.В. Сіпака