Справа № 420/395/19
28 січня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів); зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Одеській області ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту відведення, - за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів); постановити окрему ухвалу стосовно Головного управління Держгеокадастру у Одеській області щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: приписів Земельного кодексу України, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07 червня 2017 року .
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Судом встановлено, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано до суду та підписано його представником за довіреністю Кугутом Сергієм Миколайовичем. На обґрунтування повноважень цього представника до адміністративного позову надано ксерокопію довіреності Шелара М.С., яку засвідчено командиром військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що частиною 1 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Частиною 3 статті 244 ЦК України, передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 ЦК України та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року №3425-XII до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюється довіреность військовослужбовця, яка в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Як вбачається з позовної заяви місцем проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 , а адресою для листування з позивачем: АДРЕСА_2 .
Разом з тим додана до позову довіреність позивача, якою він уповноважив ОСОБА_3 представляти свої інтереси та ксерокопія якої була надана до позову, була складена у місті Запоріжжі та засвідчена командиром військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Між тим, з матеріалів адміністративного позову не вбачається, що на момент подання позовної заяви позивач проходить службу у військовій частині № НОМЕР_1 та за місцем її розташування відсутній нотаріус чи орган, що вчиняє нотаріальні дії, як то передбачено приписами Цивільного кодексу України Закону України «Про нотаріат».
При цьому згідно відкритої інформації з Єдиного реєстру нотаріусів у Запорізькій та Одеській областях працюють як державні нотаріальні контори, так і приватні нотаріуси.
Крім того, з матеріалів адміністративного позову вбачається, що станом на момент його складання та подання до Одеського окружного адміністративного суду, позивач не знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, або в іншому місці, де відсутній нотаріус чи орган, що вчиняє нотаріальні дії.
Крім того суд зазначає, що відповідність ксерокопії вищезазначеної довіреності оригіналу було засвідчено тим самим представником, на ім'я якого вона була видана.
Згідно ч. 5 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Частиною 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
У статті 75 Закону України "Про нотаріат" зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й уповноваженою на те особою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено Верховним судом в ухвалах від 05.01.2018 року та 15.01.2018 року в провадженнях №К/9901/5687/17; №К/9901/970/18 світлокопія довіреності у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України не є документом, що посвідчує повноваження учасника справи.
Таким чином, надана до суду ксерокопія довіреності від імені ОСОБА_1 не є документом, що посвідчує адміністративну процесуальну дієздатність ОСОБА_3 , як повноважного представника позивача.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 55-59,169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.