Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/1550/18
Провадження № 2/480/201/19
Іменем України
(заочне)
28 січня 2019 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Терентьєва Г.В., за участю секретаря судового засідання Куртась К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 40119 грн. 47 коп., з яких: 20355 грн. 37 коп. - заборгованість за кредитом; 6811 грн. 60 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10565 грн. 86 коп. - заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1886 грн. 64 коп. - штраф (процентна складова), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами 05.01.2015 кредитного договору № б/н, а також про стягнення судових витрат у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 05.01.2015 між сторонами укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. 00 коп. Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, пеню та штраф, що станом на 16.07.2018 складає 40119 грн. 47 коп.
У судове засідання представник позивача, належним чином повідомленого про судове засідання, не з'явився, з поданого до суду одночасно з позовною заявою клопотання вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин; відзив не подав.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:
05.01.2015 між сторонами укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до умов якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та позивачем Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Позивач нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що встановлено п.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.
Відповідач користувався встановленим лімітом, при цьому свої зобов'язання за кредитним договором в частині погашення основної заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов кредитного договору, відповідач належним чином не виконує.
Неналежним виконанням зобов'язань за договором № б/н від 05.01.2015 відповідач порушує умови договору, права позивача, та вимоги ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Також, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1 та 2 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.01.2015 станом на 16.07.2018 у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 40119 грн. 47 коп., з яких: 20355 грн. 37 коп. - заборгованість за кредитом; 6811 грн. 60 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 10565 грн. 86 коп. - заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1886 грн. 64 коп. - штраф (процентна складова).
Разом з цим, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6 - 2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6 - 1374цс17.
За таких обставин вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, і з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитом, лише в частині стягнення основого боргу, що складає 20355 грн. 37 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що складає 6811 грн. 60 коп.; заборгованості за пенею, що складає 10565 грн. 86 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збіру розмірі 1657 грн. 16 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Воркута (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; номер і серія паспорта НОМЕР_2) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570; МФО 305299; рах. № 29092829003111; місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.01.2015 у сумі 37732 грн. 83 коп., з яких: 20355 грн. 37 коп. - заборгованість за кредитом; 6811 грн. 60 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10565 грн. 86 коп. - заборгованість за пенею, а також 1657 грн. 16 коп. - судовий збір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається. безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Г. В. Терентьєв
28.01.2019