Справа № 420/355/19
28 січня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області про визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Одеській області щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) протиправними; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Одеській області ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів); постановлення окремої ухвали стосовно Головного управління Держгеокадастру у Одеській області щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме приписів Земельного кодексу України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Про забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно п. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі оригіналу або засвідченої у визначеному законом порядку копією документу, що посвідчує його повноваження, який повинен відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Так, в адміністративному позові особою, яка його підписала зазначено: представник позивача - Кугут Сергій Миколайович та на підтвердження повноважень до суду надано копію довіреності від 01 серпня 2018 року, яку посвідчено командиром військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Пунктом 3 ст. 245 ЦК України встановлено, що довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем. Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу. Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
З вищевикладеного вбачається, що командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи або закладу уповноважений посвідчувати довіреність військовослужбовця, який проходить службу у разі відсутності в пункті дислокації військової частини нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії.
Разом з тим, з доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається, що станом на дату видачі довіреності від 01.08.2018 року та звернення до суду з позовною заявою позивач, ОСОБА_1 , проходить службу у військовій частині № НОМЕР_1 та що за місцем дислокації військової частин № НОМЕР_1 відсутній нотаріус чи орган, що вчиняє нотаріальні дії.
При цьому, згідно відкритої інформації з Єдиного реєстру нотаріусів у Запорізькій та Одеській областях працюють як державні нотаріальні контори, так і приватні нотаріуси.
Таким чином, довіреність Галушки С.В. від 01.08.2018 року, посвідчена командиром військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_2 не може вважатись такою, що видана з дотриманням встановленого законом порядку та не відповідає формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Іншого документу, що підтверджує повноваження Кугута С.М. на представництво інтересів ОСОБА_1 суду не надано.
Таким чином, адміністративний позов підписано та подано від імені ОСОБА_1 особою, яка не підтвердила належним чином свої повноваження щодо підписання цього позову.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, слід повернути позивачеві.
Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області про визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Одеській області щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) протиправними; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Одеській області ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів); постановлення окремої ухвали стосовно Головного управління Держгеокадастру у Одеській області щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме приписів Земельного кодексу України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Про забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року, повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Суддя О.А. Левчук