Рішення від 23.01.2019 по справі 320/9334/18

Дата документу 23.01.2019

Справа № 320/9334/18

Провадження № 2/320/734/19

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 09.01.2013 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.02.2112 року. Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивач зазначає, що 01.07.2015 року позичальник - ОСОБА_2 помер, у зв'язку з чим, спадкоємці мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 01.07.2015 року по 01.01.2016 року. Як зазначає позивач, спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач по справі - ОСОБА_1. Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: 72319, АДРЕСА_1.

На виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України позивачем 02.03.2017 року була направлена претензія кредитора до Мелітопольської державної нотаріальної контори та 21.03.2017 року отримано відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справі після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Крім того, позивач також зазначає, що 15.08.2017 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якого він пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 09.01.2013 року становила - 20 609,29 грн., яка складається з наступного:

- 7 976,95 грн. - заборгованості за кредитом;

- 12 632,34 грн. - заборгованості за відсотками.

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 09.01.2013 року в розмірі 20 609,29 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12.2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, відзив до суду не надав, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 09.01.2013 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на сума залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.02.2112 року./а.с.12/

01.07.2015 року позичальник - ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 331073 від 03.07.2015 року./а.с.65/

Позивачем 02.03.2017 року була направлена претензія кредитора до Мелітопольської державної нотаріальної контори./а.с.69/

21.03.2017 року позивачем отримано відповідь від Мелітопольської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справі після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк»./а.с.71/

Крім того, позивачем 15.08.2017 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якого він пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано./а.с.72/

Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором б/н від 09.01.2013 року становила - 20 609,29 грн., яка складається з наступного:

- 7 976,95 грн. - заборгованості за кредитом;

- 12 632,34 грн. - заборгованості за відсотками.

На час розгляду справи заборгованість не погашена та позивач наполягає на її стягненні у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положенням ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз'яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).

За змістом статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.

Вимога може бути пред'явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Даний строк не є строком, у який кредитор має звернутися до суду з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця.

Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один зі спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Підстав для звільнення спадкоємця за законом після смерті позичальника від виконання зобов'язань за кредитним договором від 09.01.2013 року судом не встановлено.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення № BO900B1LU6 від 20.08.2018 року під час звернення до суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплачено на користь держави судовий збір у розмірі 1 762,00 грн./а.с.1/

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 612, 634, 1048-1050, 1054, 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1281, 1282, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 96, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (МФО - 305299, код ЄДРПОУ - 14360570, на рахунок - № 29092829003111) заборгованості за кредитним договором № б/н від 09.01.2013 року в розмірі 20 609 (двадцять тисяч шістсот дев'ять) гривень 29 копійок, яка складається з наступного: - 7 976,95 грн. - заборгованості за кредитом; - 12 632,34 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (МФО - 305299, код ЄДРПОУ - 14360570, на рахунок - № 29092829003111) судові витрати в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ

Попередній документ
79453480
Наступний документ
79453483
Інформація про рішення:
№ рішення: 79453482
№ справи: 320/9334/18
Дата рішення: 23.01.2019
Дата публікації: 30.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу