Справа № 333/6294/18
Пр. № 2/333/492/19
24 січня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб у залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
Позивач перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем припинено з лютого 2013 року, але шлюб не розірвано. Дитина проживає разом із позивачем і перебуває на її утриманні. Відповідач мешкає окремо та на теперішній час коштів на утримання доньки позивачу не надає.
Посилаючись на зазначене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 26.11.2018 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі з 05.04.2003 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_3, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції (а.с. 2).
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_4, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 598 (а.с. 7).
Дитина проживає з матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповіддю Департаменту реєстраційних послуг ЗМР про реєстрацію місця проживання особи за № 04-226/3-20375 та № 04/26/3-20573 від 15.11.2018 року (а.с. 5, 6) та знаходиться на її утриманні.
Таким чином, судом встановлено, що на цей час неповнолітня ОСОБА_4 повністю знаходиться на утриманні позивача та проживає разом з останньою.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
На підставі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, враховуючи обставини справи, а також те, що відповідач визнав позов повністю, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Так як позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача відповідно до ч. 6 ст. 141 Цивільного-процесуального кодексу України повинен бути стягнений судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 180, 182-184, 191 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Запоріжжя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову до суду, з 15.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Запоріжжя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в дохід держави судовій збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення в частині суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2019 року.
Суддя: В.Б. Кулик