Справа № 315/1367/18
Номер провадження № 2/315/62/19
Іменем України
21 січня 2019 рокуГуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Яроша С.О.
при секретарі: Суховій С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці позивача: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, -
10.10.2018 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.
В позові позивач посилався на те, що від шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 20.10.2005 року шлюб з відповідачем розірвано, син навчається на другому курсі Запорізького національного технічного університету по спеціальності “Фізична культура і спорт” на денній формі навчання, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, вона одружена, не працює, має прибуток з підсобного господарства, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Запорізькому національному технічному університеті в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трирічного віку в зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою, стягнути на її користь додаткові витрати на оплату навчання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Запорізькому національному технічному університеті, в розмірі 1/2 частини витрат на навчання згідно договору про надання освітніх послуг до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трирічного віку в зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою та стягнути на її користь витрати на оплату освітніх послуг у вузі за перший курс навчання у 2017-2018 роках у сумі 4150 грн.
16.11.2018 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження і призначено у відкрите судове засідання на 26.12.2018 року.
26.12.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області розгляд справи відкладено на 21.01.2019 року та визнано явку позивача обов'язковою.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснивши, що син навчається на контрактній основі, вона утримує його повністю та надає йому 500 грн. щотижня на проживання та проїзд, а також надає сумку з харчами, син витрачає 50 грн. на проїзд до спортзалу та сплачує 100 грн. щомісяця за заняття спортом, на ксерокопіювання для навчання витрачає 50 грн. щомісяця, оплачує гуртожиток в розмірі 4200 грн. на рік, стипендії син не отримує, 170 грн. син витрачає на мобільний зв'язок та інтернет, витрати на одяг та взуття вона назвати не може, однак син купляє його за ті гроші, які вона йому надає, вона одружена і мешкає в будинку свого чоловіка, за проживання в якому не сплачує, вона працює продавцем в магазині “Юлія”, отримує мінімальну заробітну плату, її чоловік працює в ТОВ “Авангард” електриком, отримує мінімальну заробітну плату, має від шлюбу сина 10 річного віку, земельної ділянки, майнового паю, кредитів та внесків в установах банків вона не має, у чоловіка є земельна ділянка, яку той здає в оренду та отримує 1000 грн. на рік, у власності її чоловіка є автомобіль “Ланос”, стягнень з членів сім'ї не має, стан здоров'я її та членів її сім'ї задовільний, відповідач матеріальної допомоги на утримання їх спільного сина не надає, їй відомо, що відповідач мешкає у квартирі своїх батьків, раніше працював на заводі, але звільнився, мав заборгованість за аліментами по спільному сину, у нього був другий шлюб, від якого є син 4-5 років, чи мешкає сім'єю їй невідомо, як невідомо про те, чи має останній земельну ділянку, майновий пай, внески в установах банків, кредити, стягнення з доходів та який його стан здоров'я, прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Запорізькому національному технічному університеті в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трирічного віку в зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою, стягнути на її користь додаткові витрати на оплату навчання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Запорізькому національному технічному університеті, в розмірі 1/2 частини витрат на навчання згідно договору про надання освітніх послуг до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трирічного віку в зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою та стягнути на її користь витрати на оплату освітніх послуг у вузі за перший курс навчання у 2017-2018 роках у сумі 4150 грн.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці позивача: ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, відзиву на позов до суду не подав.
Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, так як належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, та проти заочного розгляду справи не заперечує позивач, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.
З 2000 року сторони перебували у шлюбі.
13.07.2000 року народився ОСОБА_3, батьками якого є сторони у справі.
20.10.2005 року шлюб між сторонами розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
16.07.2008 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, після реєстрації шлюбу отримала прізвище “Родікова”, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
З 01.09.2017 року ОСОБА_3 навчається на другому курсі Запорізького національного технічного університету IV рівня акредитації по спеціальності “Фізична культура і спорт” на денній формі навчання, строк закінчення навчання 30.06.2021 року, що підтверджується довідкою.
Позивач одружена і мешкає в будинку свого чоловіка, за проживання в якому не сплачує, вона працює продавцем в магазині “Юлія”, отримує мінімальну заробітну плату, її чоловік працює в ТОВ “Авангард” електриком, отримує мінімальну заробітну плату, має від шлюбу сина 10 річного віку, земельної ділянки, майнового паю, кредитів та внесків в установах банків вона не має, у чоловіка є земельна ділянка, яку той здає в оренду та отримує 1000 грн. на рік, у власності її чоловіка є автомобіль “Ланос”, стягнень з членів сім'ї не має, стан здоров'я її та членів її сім'ї задовільний.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці позивача: ОСОБА_3, мешкає у гуртожитку, за проживання в якому сплачує 4200 грн. на рік, навчається на другому курсі Запорізького національного технічного університету IV рівня акредитації по спеціальності “Фізична культура і спорт” на денній формі навчання, сплачує за навчання 8900 грн. на рік, стипендії не отримує, витрачає щомісяця 2500 грн., які надає йому позивач, в тому числі 50 грн. на придбання квитків на проїзд до спортзалу, 100 грн. щомісяця за оплату заняття спортом, на ксерокопіювання для навчання 50 грн. щомісяця, 170 грн. на мобільний зв'язок та інтернет, на придбання одягу та взуття, а всього 2500 грн.
Відповідач мешкає у квартирі своїх батьків, раніше працював на заводі, але звільнився, мав заборгованість за аліментами по спільному сину, у нього був другий шлюб, від якого є син 4-5 років, чи мешкає сім'єю невідомо, як невідомо про те, чи має останній земельну ділянку, майновий пай, внески в установах банків, кредити, відомості про стан його здоров'я відсутні.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина не надає, що підтверджується поясненнями позивача.
Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Главою 16 Сімейного Кодексу України та ст.ст. 182, 199 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітній син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати його до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього кодексу.
Судом встановлено, що до суду звернулася мати повнолітнього сина, з яким проживає син, який продовжує навчання, відповідно до ч.1 ст.199 СК України, з позовом батька про стягнення аліментів на його утримання, так як останній потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який має змогу надавати матеріальну допомогу, не надає її.
Так суд доходить висновку, що обставини, на які посилається позивач і які передбачені ч.3 ст.188 СК України, а саме, що повнолітній син продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги підтверджується поясненнями позивача, довідкою, наданими позивачем та дослідженими під час встановлення обставин та перевірки доказів, які суд вважає достовірними, належними та допустимими.
Суд також доходить висновку, що обставина, на яку посилається позивач та яка передбачена ч.1 ст.199 СК України, а саме, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу в твердій грошовій сумі 1000 грн. підтверджується поясненнями позивача.
Так вимога позивача про стягнення аліментів на утримання сина заявлена у твердій грошовій сумі, що відповідає вимогам ч.1 ст.200 СК України, відповідно до якої суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Так як дана справа є справою про стягнення аліментів, то суд відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Суд, відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на оплату навчання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Запорізькому національному технічному університеті в розмірі 1/2 частини витрат на навчання згідно договору про надання освітніх послуг до закінчення навчання чи до досягнення двадцяти трирічного віку в зв'язку з тим, яка з обставин настане першою та вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат у вузі за перший курс навчання у 2017-2018 роках у сумі 4150 грн. виходить з наступного.
Дані вимоги позивача не ґрунтуються на законі.
Так позивач посилається як на підставу своїх вимог на ч.1 ст.185 СК України, яка передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також, той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 досяг 18 років, а тому не є дитиною.
За таких обставин ч.1 ст.185 СК України не може бути застосована до правовідносин, які склалися між сторонами і в задоволенні цих вимог позивачу необхідно відмовити.
А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка ґрунтується на законі, підтверджена обставинами, встановленими судом під час перевірки їх достовірними, належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволено в повному обсязі, то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 768,40 грн. та стягує їх з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 89, 263-266, 268, 280-283, ч.1 п.1 ст. 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 199, 200-201 СК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці позивача: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився м. Запоріжжя, непрацюючого, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн., починаючи з 10.10.2018 року до 30.06.2021 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився м. Запоріжжя, непрацюючого, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1, в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Повний текст рішення буде складений 28.01.2019 року.
На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Ярош С.О.