Справа № 314/5633/18
Провадження № 1-в/314/112/2019
23.01.2019 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні матеріали за клопотанням засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Слав'янськ, Донецька область, громадянина України, освіта середня, неодруженого, до засудження не працював, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
1)13.11.2014 року вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим стоком на 3 роки.
По даній справі засуджений: 27.07.2016 року вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 19.02.2016 року по 30.08.2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Початок строку: 19.02.2016 року, кінець строку: 08.08.2020 року,
про умовно-дострокове звільнення,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
представника колонії ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області від засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» ОСОБА_3 надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений в судовому засіданні на клопотанні наполягав, просив його задовольнити та звільнити від відбування покарання умовно - достроково на підставі ст. 81 КК України на строк який залишився, так як віну скоєному злочині розкаюється, зробив для себе належні висновки, запевнив про недопущення ним порушень закону в майбутньому.
Представник адміністрації колонії в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання, призначеного залежно від тяжкості вчиненого ними злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
З наданих відомостей про особу встановлено, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання в Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)». Працевлаштований на контрагентському об'єкті різноробочим, до своїх обов'язків ставиться сумлінно. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 та п. 14 ст. 134 КВК України стягнення, яке було накладено на засудженого, зняте та погашене у встановленому законом порядку, а тому воно не повинно враховуватися при розгляді питання про звільнення умовно-достроково від відбування покарання, тобто вважається таким, що не має стягнень, за сумлінну поведінку та ставлення до праці має 4 заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи, до виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, бере участь у реалізації диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура і спорт» та «Підготовка до звільнення».
Оцінивши всі докази, враховуючи вимоги Європейської конвенції з прав людини, вимоги КК України, КВК України, Постанови Верховного Суду України від 26 квітня 2001р № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суд дійшов до висновку, що засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, відбув частину покарання за вироком суду, що відповідно до ст. 81 КК України, дає йому право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, -
клопотання засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно - достроково від подальшого відбування покарання, призначеного йому за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2016 року з урахуванням ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2016 року, на невідбутий строк, що складає 1 рік 6 місяців 16 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя : ОСОБА_1
23.01.2019