Справа № 308/856/19
25 січня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна, -
З внесеного клопотання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що Ужгородський ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070030000210 від 22.01.2019 року за ч. 2 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 січня 2019 року в період часу з 14 години 32 хвилини по 17 годину 12 хвилин старшим слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від 15.01.2019 було проведено санкціонований обшук за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення особистого обшуку гр. ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: предмети, зовні схожий на ніж, який було упаковано в спеціальний пакет з логотипом на горловині «Експертна служба України» під №3140752.
23 січня 2019 року за вмотивованою постановою старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 вище вказану річ, яку було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було визнано речовими доказами по матеріалам кримінального провадження №12019070030000210 від 22.01.2018.
Клопотання мотивоване тим, що вилучений 22.01.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 предмет, зовні схожий на ніж має виняткове значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, зокрема доведення винуватості особи, причетної до незаконного носіння холодної зброї та те, що вказана річ є предметом вчиненого злочину, зберіг на собі його сліди і являється тимчасово вилученим майном, а тому в органу досудового розслідування виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити захід у вигляді арешту вказаного майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений.
На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без його участі.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.98 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
У відповідності до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2019 року за № 12019070030000210.
Постановою слідчого від 23.01.2019 року в порядку ст.ст. 98, 100, 110 КК України, визнано та приєднано в якості речового доказу по кримінальному провадженні № 12019070030000210 від 22.01.2019 року предмет, зовні схожий на ніж, який 22.01.2019 був вилучений в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який по завершенню обшуку було упаковано в спеціальний пакет з логотипом на горловині «Експертна служба України» під №3140752 з метою збереження речового доказу.
У відповідності до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи те, вилучений під час санкціонованого обшуку 22.01.2019 року предмет, ззовні схожий на ніж є предметом вчиненого злочину, зберіг на собі його слід, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 170, 171-173, 309 КПК України, -
Накласти арешт на предмет, ззовні схожий на ніж, який 22.01.2019 було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який по звершенню обшуку було упаковано в спеціальний пакет з логотипом на горловині «Експертна служба України» під №3140752 з метою збереження речового доказу.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1