242/359/19
2-н/242/35/19
28 січня 2019 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
23.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 12 грудня 2017 року по 12 січня 2019 року в сумі 40 066 грн. 00 коп..
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника середнього заробітку за час затримки розрахунку. Одночасно з заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 надала клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище стягувача та на те, що вона тимчасово проживає у м.Донецьк не має можливостей та грошей виїхати на контрольовану українською владою територію.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, як і відшкодування спричиненої цим моральної шкоди не входять до структури заробітної плати та, враховуючи зміст ч.1 ст.117 КЗпП України, відшкодування середнього заробітку є видом відповідальності роботодавця за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум.
Таким чином, за подання до суду заяви з вказаними вимогами має бути сплачений судовий збір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З матеріалів справи вбачається, що Селидівським міським судом Донецької області 19 січня 2018 року було видано судовий наказ , яким були стягнуті на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 17 904 грн. 55 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 12 квітня 2017 року по 12 грудня 2017 року в сумі 21 574 грн. 00 коп., який до теперішнього часу не виконаний, що підтверджується листом від 13.12.2018 року Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області.
Враховуючи майновий стан заявника, а також те, що предметом позову є захист трудових прав, суд вважає, що клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору в сумі 192 гривень 10 копійок за подання до суду заяви про видачу судового наказу підлягає задоволенню, до вирішення питання про видачу судового наказу.
Керуючисьст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 192 (сто дев'яносто дві) грн. 10 коп., до вирішення питання про видачу судового наказу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Н.О. Хацько