,
Справа № 264/6131/18
3/264/91/2019
25.01.2019 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Кальміуського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання серія ДН № 563/0517, видана 07.10.2011 року СГІРФО Іллічівського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області, не працюючого, який мешкає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
30 жовтня 2018 року до суду надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в якому вказано, що останній 20 жовтня 2018 року близько 10 год. 30 хв., знаходячись за місцем свого мешкання у ІНФОРМАЦІЯ_2, влаштував сімейну сварку зі своїм онуком ОСОБА_3, в ході якої висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та зв'язав йому руки, внаслідок чого була завдана шкода його психічному та фізичному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство повторно протягом року.
ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши письмові матеріали, дійшов до наступного висновку.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, суд враховує положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя має діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 у жодне судове засідання не прибув, і станом на 25 січня 2019 року строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, тому його провина у вчинені вказаного адміністративного правопорушення не може бути встановлена, а провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 173-2 ч. 2, 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 10 днів через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області.
Суддя: Н. В. Литвиненко