28.01.2019
227/308/19
28 січня 2019 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку, що неможливо видати судовий наказ з наступних підстав:
Згідно пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Проте із поданої заяви вбачається, що заявниця ОСОБА_1 у прохальній частині заяви не зазначає, яку саме частку від заробітку (доходу) платника аліментів вважає необхідним стягнути на утримання неповнолітніх дітей. Таким чином, заявниці в заяві необхідно точно визначити заявлені вимоги у відповідності з нормами ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 166 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 166 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя В.В. Хандурін