,
Іллічівський районний суд м.Маріуполя
Справа № 264/6101/18
3/264/83/2019
24 січня 2019 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Пустовойт Тетяна Валеріївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, працюючого машиністом крану ПрАТ «ММК ім.Ілліча», який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1, за ст.130 ч.1, 124, 173 КУпАП,
30 жовтня 2018 року до суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, згідно яких останній 19.10.2018 року о 13-50 годин біля буд.209 по пр.Металургів в Кальміуському районі м.Маріуполя Донецької області, керуючи автомобілем «BMW 316» державний номерний знак НОМЕР_4, при виїзді з місця стоянки, не надав переваги у русі автомобілю «ВАЗ 217030» державний номерний знак НОМЕР_5, який рухався по пр.Металургів та скоїв з ним зіткнення, порушив вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Він же, 19.10.2018 року о 13-50 годин біля будинку №211 по пр.Металургів в Кальміуському районі м.Маріуполя, керував «BMW 316» державний номерний знак НОМЕР_4 та був учасником дорожньо-транспортної пригод, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, млява мова), що згідно п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стало підставою для вимоги про проходження відповідно до встановленого п.п.6,7 вище зазначеної Інструкції порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів або медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, від яких він відмовився у присутності двох свідків.
Він же, 19.10.2018 року о 16-10 годин, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), знаходячись біля будинку №172 по пр.Металургів в Кальміуському районі м.Маріуполя, висловлювався нецензурною лайкою у присутності поліцейських та інших громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11.01.2019 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, ст.124 КУпАП та за ст.185 КУпАП об'єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги №24 від 07.12.018 року, до судового засідання не з'явились, від них надійшли клопотання з проханням розглянути справу за їх відсутності, провадження по справі закрити у зв'язку зі спливом на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В раніш наданих поясненнях в судових засіданнях захисником ОСОБА_2 зазначалось, що ОСОБА_1 провини в вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст.130 ч.1 КУпАП не визнає, оскільки останній не був учасником ДТП, не керував своїм автомобілем взагалі, його було припарковано на узбіччі дороги біля кафе «Шаурма», а сам ОСОБА_1 з друзями знаходився у кафе та підійшов до свого автомобілю лише тоді коли до автомобілю підійшли працівники поліції, а тому коли йому запропонували пройти медичне обстеження дійсно відмовився, бо не був водієм та учасником ДТП. Поведінка поліцейських та необґрунтовані звинувачення у вчиненні ДТП обурили останнього, а тому він дійсно висловлювався нецензурною лайкою, від так у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП провину визнає. Чи вживав ОСОБА_1 напередодні або впродовж 19.10.2018 року спиртні напої та з ким знаходився в вказаному кафе, захисникові не відомо.
Суддя, дослідивши надані пояснення захисника та свідків, письмові матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративними матеріалами, прийшов до наступного.
Згідно п.10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП працівниками поліції надані письмові поясненнями другого учасника ДТП ОСОБА_3, схему наслідків дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження транспортних засобів та фото до неї.
Крім того, допитаними в судових засіданнях 04.01.2019 року та 11.01.2019 року інспекторами поліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначалось, що протокол за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 було складено, оскільки факт вчинення ним ДТП встановлено з відеофіксації правопорушення та показань іншого учасника ДТП ОСОБА_3 Відеофіксацію отримано з камер відеоспостереження готелю «Дружба», оскільки вказане ДТП мало місце при виїзді зі стоянки, розташованій біля готелю. ОСОБА_3 в свою чергу упізнав водія автомобілю, який був за кермом під час вчинення ДТП, ним виявився ОСОБА_1 Схема складалась в присутності обох учасників ДТП, пояснення вони надавали, свідків ДТП встановлено не було. У ОСОБА_1 були ключі та документи від автомобілю, на авто мались характерній ознаки ДТП. Від підпису у протоколі останній відмовився, зазначав, що автомобілем не керував, авто знаходилось на стоянці протягом доби і він нікуди на ньому не виїжджав, при цьому факту, що вказаний автомобіль належить йому він не заперечував, зазначав, що за кермом була інша людина, проте хто саме назнавати не зміг. Також на відеозаписі убачається, що після вчинення ОСОБА_1 поїхав з місця ДТП, а потім повернувся назад та зупинився на протилежній частині дороги. Поліцію викликав ОСОБА_3
Як убачається з відеозапису, наданого разом з адміністративним матеріалом, автомобіль темного кольору здійснював рух заднім ходом, виїжджаючи зі стоянки готелю «Дружба», розташованого по пр.Металургів Кальміуського району м.Маріуполя, не надав переваги у русі автомобілю білого кольору, який рухався по пр.Металургів, та скоїв з ним зіткнення, при цьому з місця ДТП поїхав. Проте ані державний номер, ані марку зазначеного автомобілю темного кольору, ані його водія та пасажирів розгледити не можливо через погану якість відеозапису. Крім того, вказане відео датоване 18.02.2000 року, у той час як зазначене ДТП сталось 19.10.2018 року.
Другий учасник ДТП ОСОБА_3 на неодноразові виклики до суду для надання пояснень за обставинами дорожньо-транспортної пригоди не з'явився, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку даному доказу.
Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За вимогами п.6 розділу 1 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться зокрема поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З письмових свідчень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які додаються до протоколу вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівників поліції від проходження у встановленому законом порядку медобстеження на стан сп'яніння (продуття спеціального приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога), про що також є наявними їх підписи у протоколі.
Також, з наданих до суду відеозаписів з камер, що розташовані на форменому одязі інспекторів поліції за 07.11.2017 року, убачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків від медичного огляду в спеціалізованому медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння відмовився, мотивуючи тим, що вказаним автомобілем він не керував. Цей же факт підтвердили допитані в судових засіданнях 04.01.2019 року та 11.01.2019 року інспектори поліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Таким чином підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозапис наданий працівниками поліції містить, проте факту керування зазначеним автомобілем саме ОСОБА_1 з вказаного відеозапису або з інших доказів по справі не вбачається.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 19.10.2018 року за ст.124 та ст.130 ч.1 КУпАП, а тому провадження у справах підлягає закриттю.
У свою чергу, суддя вважає, що провина ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП доведена у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані як дрібне хуліганство.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян, в тому числі до працівників поліції, та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується рапортом поліцейського роти №1 роти тактико-оперативного реагування УПП в Донецькій області ОСОБА_5, поясненнями інспекторів поліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданими в судових зсіданнях 04.01.2019 року та 11.01.2019 року, а також відеозаписами з камер, що розташовані на форменому одязі інспекторів поліції за 19.10.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1, знаходячись на вулиці біля готелю «Дружба» по пр.Металургів в Кальміуському районі м.Маріуполя, тобто на території, вільно відкритій для населення, висловлювався нецензурною лайкою в присутності інших громадян.
З урахуванням вищенаведеного, вказані докази безпосередньо свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
При цьому, адміністративні стягнення можуть бути накладені у конкретно визначених часових рамках, під якими розуміється строки накладення адміністративних стягнень або давність притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Правовим наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння.
В цьому разі, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього кодексу.
Так, ОСОБА_1 інкримінують вчинення ним адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП 19.10.2018 року, а матеріали справи надійшли до суду 30.10.2018 року та справу було призначено до розгляду, з метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на 02.11.2018 року, 16.11.2018 року, 28.11.2018 року, 07.12.2018 року, 20.12.2018 року, 04.01.2019 року, 11.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року та 24.01.2019 року. Жодного разу правопорушник до суду не з'явився, посилаючись не неможливість бути присутнім у зв'язку із знаходженням на лікарняному, при цьому надавав відповідні заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату з копіями лікарняних листів.
Таким чином, на момент розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним закрити провадження по справі за ст.173 КУпАП, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника сплинув.
Керуючись ст.ст.38, 124, 130 ч.1,173, 247, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та ст.130 ч.1 КУпАП України закрити внаслідок відсутності складу адміністративних правопорушень.
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На постанову суду може бути подано апеляцію в Донецький апеляційний суд протягом десяти днів з моменту його винесення.
Суддя: Т.В. Пустовойт