265/9650/18
2/264/276/2019
"24" січня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Солонської Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в обґрунтування позову зазначивши, що 12 червня 2015 року вони з відповідачкою зареєстрували шлюб у Орджонікідзевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 228. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що однією сім'єю з відповідачкою вони не проживають, у зв'язку з тим, що між ними втрачені почуття любові та поваги. Вважає, що примирення між ними не можливе, тому позивач просив шлюб між ним та відповідачем розірвати, оскільки вважає, що сім'я розпалася остаточно і надалі не може бути збережена.
Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься вимога про розгляд справи за його відсутності,в підготовчому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, надала на адресу суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності в підготовчому судовому засіданні, зазначивши, що позовні вимоги визнає у повному обсязі. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище «ОСОБА_2».
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статті 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Судом встановлено, що 12 червня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Орджонікідзевському відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області було укладено шлюб, про що було зроблено актовий запис №228.
27 жовтня 2015 року народився ОСОБА_4, батьками якого є сторони по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1
Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд виходить з того, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї у даному випадку не може дати позитивного результату, оскільки подальше спільне життя подружжя неможливе та є таким, що суперечило б інтересам сторін у справі, враховуючи обставини, що склалися у даному конкретному випадку, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 142, 259, 263-268, 354 ЦПК України та ст.ст.56, 104, 105, 111, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 12 червня 2015 року у Орджонікідзевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 228 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці присвоїти прізвище «ОСОБА_2».
На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. М. Іванченко