Справа № 591/4218/18
Провадження № 2/219/461/2019
(З А О Ч Н Е)
18 січня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Медінцевої Н.М.,
при секретареві Волохіній Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
23 липня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (далі - ПрАТ «СК АСКО ДС») звернулося до Зарічного рійонного суду м. Суми з позовною заявою до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18684 грн. 25 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. В обґрунтування позову посилається на те, що 13 березня 2017 року між ПрАТ «СК АСКО ДС» (далі - Страховик) і ОСОБА_1 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5490488, згідно з яким цивільно-правова відповідальність осіб, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, застрахована з 24 березня 2017 року по 23 березня 2018 року. 15 жовтня 2017 року в м. Суми водій автомобіля HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1 не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль FORD FIESTA, д/н НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, тобто у скоєнні ДТП в стані алкогольного сп'яніння та самовільному залишенні місця ДТП. Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування Страхувальнику при прийнятті відповідного рішення. На виконання умов Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5490488 від 13 березня 2017 року, на рахунок ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 18684 грн. 25 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3729 від 07 листопада 2017 року. Сума страхового відшкодування визначалася на підставі звіту про оцінку майна від 15 жовтня 2017 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля FORD FIESTA, д/н НОМЕР_4, складає 19684 грн. 25 коп. без врахування суми ПДВ 20%. Франшиза за полісом ОСЦПВ № АК/5490488 від 13 березня 2017 року становить 1000 грн. 00 коп. Таким чином, загальна сума виплаченого страхового відшкодування за полісом ОСЦПВ № АК/5490488 від 13 березня 2017 року становить: 19684 грн. 25 коп. - 1000 грн. 00 коп. = 18684 грн. 25 коп. Вважають, що оскільки ОСОБА_1 скоїв ДТП у стані алкогольного сп'яніння та самовільно залишив місце ДТП, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив ДТП, якщо він скоїв ДТП в стані алкогольного сп'яніння, та якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Згідно ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 19 вересня 2018 року справу передано на розгляд до Артемівського міськрайонного суду Донецької області, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Артемівського міськрайонного суду Донецької області. Справа надійшла до суду 16 жовтня 2018 року.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2018 року прийнято до розгляду вказану справу та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. 26 грудня 2018 року за № 42638 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та у разі настання умов, з якими закон пов'язує можливість проведення заочного розгляду справи, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. Про причини неявки суд не повідомив і на підставі частини 3 ст. 131 ЦПК України суд вважає, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки (а.с. 11).
Згідно вказаної постанови Зарічного районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року, 15 жовтня 2017 року близько 16-33 год. в м. Суми по вул. Харківській біля буд. 36/1 водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру та допустив наїзд на транспортний FORD FIESTA, д/н НОМЕР_4, в результаті чого автомобілі зазнали механічних ушкоджень, зазначених в матеріалах ДТП, після чого покинув місце пригоди та вживав алкогольні напої, в результаті чого перебував у стані алкогольного сп'яніння відповідно до висновку СОНД № 5013 від 15 жовтня 2017 року, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП (а.с. 11).
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль FORD FIESTA, д/н НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2, отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1
Вказана постанова Зарічного районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року, згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 автомобіль HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с. 45).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 автомобіль FORD FIESTA 1.3, д/н НОМЕР_4, зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с. 36).
13 березня 2017 року між ПрАТ «СК АСКО ДС» і ОСОБА_1 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5490488, згідно з яким цивільно-правова відповідальність осіб, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, застрахована з 24 березня 2017 року по 23 березня 2018 року (а.с. 9).
Таким чином, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами при використанні транспортного засобу - автомобіля HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «СК АСКО ДС».
Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3017288797982195 від 15 жовтня 2017 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пунктів 2.10 а), 2.10 є), 10.9 ПДР України (а.с. 10).
19 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «СК АСКО ДС» з заявою про виплату за договором ОСЦПВВНТЗ (а.с.12).
Згідно звіту про оцінку майна від 15 жовтня 2017 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - FORD FIESTA 1.3 легковий комбі-В, д/н НОМЕР_4, ОСОБА_2 станом на 15 жовтня 2017 року склав 19684 грн. 25 коп. (а.с. 13-45).
Згідно страхового акту № 533/17 ГО від 03 листопада 2017 року, сума страхового відшкодування ОСОБА_2 за пошкодження автомобіля FORD FIESTA, д/н НОМЕР_4, складає 19684 грн. 25 коп. без врахування суми ПДВ 20%. Франшиза за полісом ОСЦПВ № АК/5490488 від 13 березня 2017 року становить 1000 грн. 00 коп. Таким чином, загальна сума виплаченого страхового відшкодування за полісом ОСЦПВ № АК/5490488 від 13 березня 2017 року становить: 19684 грн. 25 коп. - 1000 грн. 00 коп. = 18684 грн. 25 коп. (а.с. 43).
Платіжним дорученням № 3729 від 07 листопада 2017 року підтверджується, що ПрАТ «СК АСКО ДС» було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 18684 грн. 25 коп. (а.с. 44).
Відповідно до довідки Бахмутської міської ради від 11 вересня 2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67).
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон) та загальними нормами цивільного права.
Згідно п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Згідно вимог ст. 993 ЦК України та вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України гарантовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Так, судом доcтовірно встановлено, що 15 жовтня 2017 року близько 16-33 год. в м. Суми по вул. Харківській біля буд. 36/1 водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом HYUNDAI H 200, д/н НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру та допустив наїзд на транспортний FORD FIESTA, д/н НОМЕР_4, в результаті чого автомобілі зазнали механічних ушкоджень, зазначених в матеріалах ДТП, після чого покинув місце пригоди та вживав алкогольні напої, в результаті чого перебував у стані алкогольного сп'яніння відповідно до висновку СОНД № 5013 від 15 жовтня 2017 року, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, що підтверджується постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 жовтня 2017 року.
Також у судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «СК АСКО ДС» виконало свій обов'язок по виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2, а саме шкоду, завдану внаслідок пошкодження її транспортного засобу з вини відповідача ОСОБА_1
Відповідно до ст. 81 ч. 1, ч. 6 ЦПК України, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.76 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо щодо їх достовірності та допустимості, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18684 грн. 25 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ст. 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_6, місце реєстрації: АДРЕСА_1) в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 37, р/р 265042333 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» м. Київ, МФО 380805, код ЄРДПОУ 13494943) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18684 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 25 копійок, а також судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Донецького апеляційного суду, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду складено 18 січня 2019 року.
Суддя Н.М.Медінцева