23 січня 2019 року
м. Рівне
Справа № 569/22309/18
Провадження № 22-ц/4815/205/19
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О.
секретар судового засідання - Тхоревський С.О.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю
"Фінансова компанія "Поліс";
відповідачі - ОСОБА_3;
- ОСОБА_4;
- ОСОБА_5;
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмету
спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2018 року (постановлену у складі судді Кучиної Н.Г.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
На розгляді у Рівненському міському суді перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
21 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 127,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення більярдного залу площею 269,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 70,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення закусочної-піцерії площею 171,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 101,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 132 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Заява мотивована тим, що на момент ухвалення рішення про звернення стягнення на нежитлові приміщення або на момент виконання рішення майно, на яке може бути звернуто стягнення, може бути відчужено третім особам.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2018 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що об'єкти нерухомого майна, на які заявник просить накласти арешт не є тотожними об'єкту, що був переданий в іпотеку та належать ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які мають право володіти своїм майном, а також тим, що на вказане нерухоме майно вже накладений арешт, який не скасовано..
11 грудня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" подано до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу місцевого суду та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права.
Вказує, що 03.10.2007 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_6 було укладено Генеральну угоду № 3 на підставі якої між банком та позичальником укладено кредитний договір № 19.23-03/08-СК від 21.01.2008 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральною угодою та кредитним договором укладено іпотечний договір № 17.08-03/07-ДІ01 від 03.10.2007 року, згідно умов якого в іпотеку передано нежитлові приміщення більярдного залу та закусочної-піцерії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Станом на сьогодні іпотечний договір є дійсним, а іпотека, встановлено на його підставі, має пріоритет над усіма іншими іпотеками.
Однак, предмет іпотеки поділено на сім окремих нежитлових приміщень, право власності на які кілька разів переходило до різних фізичних осіб.
Не зважаючи на те, що предмет іпотеки було поділено на сім окремих приміщень, на кожен з цих об'єктів, які були створені на основі предмета іпотеки, поширюється дія іпотеки згідно іпотечного договору.
Оскільки існує ймовірність того, що нерухоме майно знову буде відчужено, необхідно задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти на нерухоме майно арешт.
09 січня 2019 року представником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Вказує, що місцевим судом належним чином враховано, що на все спірне майно 10 листопада 2017 року накладено арешт, згідно ухвали Рівненського міського суду від 07 листопада 2017 року по справі № 569/16312/17 та на даний час арешт не скасовано, а тому повторне накладення арешту є недопустимим.
14 січня 2019 року ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду.
Вказує, що необґрунтованість заяви про забезпечення позову, відсутність належних доказів та порушення принципу співмірності є підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову.
Між позивачем та відповідачами у справі є і інший судовий спір - цивільна справа за № 569/16312/17 про визнання предметом іпотеки нежитлових приміщень. Рішенням Рівненського міського суду від 12 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Поліс".
Просила суд апеляційну скаргу відхилити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч.1, ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як роз'яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Тобто умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок певних дій може утруднитися чи унеможливитися виконання судового рішення по даній справі.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 127,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення більярдного залу площею 269,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 70,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення закусочної-піцерії площею 171,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 101,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 132 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У такому майновому спорі вимога про забезпечення позову спрямована на недопущення зміни правового статусу нерухомого майна та його збереження до вирішення справи.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, а також те, що предмет іпотеки поділено на сім окремих нежитлових приміщень, право власності на які кілька разів переходило до різних фізичних осіб, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, колегія суддів, вважає, що заява ТзОВ "Фінансова компанія "Поліс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 127,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення більярдного залу площею 269,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 70,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення закусочної-піцерії площею 171,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 101,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення площею 132 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
У практиці ЄСПЛ, в тому числі у справах: "Стретч проти Сполученого Королівства", "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Ґаші проти Хорватії" від 13 грудня 2007 року, визначені критерії, які слід оцінювати про сумісність заходів втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи вважається втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи вважається такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним до визначених цілей.
Як вбачається із матеріалів справи, такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на спірне майно, забезпечать збереження майна та виконання рішення суду після його ухвалення, а також є співмірними заявленим позовним вимогам.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу.
Оскільки, оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, то відповідно до ст. 376 ЦПК України, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової - про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2018 року скасувати.
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.
Накласти арешт на:
-нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 444153556101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-нежитлове приміщення площею 127,0 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 436034356101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-приміщення більярдного залу площею 269,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 436016056101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-нежитлове приміщення площею 70,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 435991956101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-приміщення закусочної-піцерії площею 171,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 435947556101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-нежитлове приміщення площею 101,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 435756556101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-нежитлове приміщення площею 132 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 43559215610, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 січня 2019 року.
Головуючий суддя С.С. Шимків
Судді: Н.В. Бондаренко
С.О. Гордійчук