Провадження № 11-кп/803/493/19 Справа № 183/6643/15 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 січня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015040350000101 за апеляційною скаргою прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року, якою обвинувальний акт щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186 КК України, повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України,
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015040350000101 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186 КК України повернуто прокурору Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області як такий, що не відповідає вимогам КПК України. Також у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_8 про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_9 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відмовлено.
Обгрунтовуючи своє рішення, суд виходив з того, що прокурору неодноразово надавалися судові виклики для повідомлення обвинуваченого ОСОБА_9 про дату та час судового засідання, однак жодного разу суду не надано підтвердження того, що обвинувачений належним чином повідомлений про розгляд кримінального провадження відносно нього. Зокрема, суду надані пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до яких, 31.07.2018 року ОСОБА_9 в категоричній формі відмовився від отримання судової повістки, у зв'язку з чим 24 вересня 2018 року судом було винесено ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_9 до суду на 10 жовтня 2017 року. Проте, вказана ухвала суду виконана не була. Судом повторно 10 жовтня 2018 року винесено ухвалу про привід ОСОБА_9 , однак суду надано лише рапорт оперуповноваженого Новомосковського ВП ОСОБА_12 про те, що при спробі виконати ухвалу суду про привід ОСОБА_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , домоволодіння ніхто не відчинив, під час усної бесіди з мешканцями, ОСОБА_9 за останній місяць ніхто не бачив. Ухвала суду від 29 жовтня 2018 р. про привід ОСОБА_9 в судове засідання на 12 листопада 2018 р. на 10.00 год. також не виконана належним чином.
Судові засідання постійно відкладались через неявку обвинуваченого, а прокурором надавались суду пояснення громадянина ОСОБА_13 та рапорти працівників Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про неможливість вручення повістки ОСОБА_9 , оскільки двері квартири за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не відчиняє. В підтвердження відмови ОСОБА_9 отримати повістку до суду прокурором надано протокол огляду предмета (диска) від 31 липня 2018 року, та сам диск з записом.
Також, судом на адресу, зазначену в обвинувальному акті як місце проживання ОСОБА_9 , неодноразово надсилалися повістки рекомендованими листами із зворотнім повідомленням, які повернуті до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного су Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року та повернути обвинувальний акт до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо можливості призначення судового розгляду.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що прокурором у підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, що обвинувачений ОСОБА_9 неодноразово відмовлявся від вручення повістки про виклик до суду в приміщенні Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та Новомосковської місцевої прокуратури, про що свідчить диск з відеозаписом та пояснення понятих. Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та суду, а також уникнення від кримінальної відповідальності. Таким чином, суд першої інстанції взагалі не мав права винести ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки на момент затвердження обвинувального акту прокурором фактичне місце проживання та місце реєстрації обвинуваченого ОСОБА_9 було встановлено та вірно зазначено в обвинувальному акті.
На дану апеляційну скаргу захисником ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 були подані заперечення, в яких вона просить відмовити у задоволенні апеляції прокурора в повному обсязі та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що у її підзахисного відсутній статус обвинуваченого, а отже у суду і не було підстав оголошувати останнього у розшук у зв'язку з його неявкою. До того ж вказує, що слідство триває з 15.01.2015 року і на протязі трьох років з ОСОБА_9 жодної процесуальної дії не відбулося, тому стверджувати, що його реальне місце проживання є встановленим, підстав немає. Звертає увагу, що сторона обвинувачення вводить в оману апеляційний суд, посилаючись на те, що співробітниками поліції були допитані сусіди ОСОБА_9 , оскільки матеріали кримінального провадження не містять таких даних.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію захисника, яка заперечувала проти задоволення даної апеляції, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України суд в підготовчому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
На думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, згідно якої визначаються вимоги, які ставляться до обвинувального акту.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону органом досудового розслідування не дотримані в повному обсязі.
При перевірці колегією суддів матеріалів провадження встановлено, що до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040350000101 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186 КК України, в якому містяться відомості, які не відповідають дійсності стосовно місця проживання обвинуваченого ОСОБА_9 , який по даній адресі не проживає, про що зазначено в ухвалі суду першої інстанції, що свідчить про недотримання вимог ст. 291 КПК України, що на думку колегії суддів є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, так як суд першої інстанції був позбавлений можливості призначити кримінальне провадження до судового розгляду та розглянути його у розумні строки, а тому наявні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак як було встановлено під час підготовчого судового засідання, обвинувачений за даною адресою не проживає.
Такий висновок ґрунтується на тому, що обвинувачений на жодне з призначених до розгляду підготовчих судових засідань не з'являвся, у зв'язку з чим судом неодноразово були направлені для виконання ухвали про привід обвинуваченого, які органами поліції виконанні не були.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо невиконання судом вимог ст.335 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутні дані щодо належного повідомлення обвинуваченого про проведення підготовчого судового засідання, що виключає його ухилення від суду.
З урахуванням наведеного вище, оскільки встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог за апеляційною скаргою прокурора, та залишення ухвали суду без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4