28 січня 2019 року
м. Харків
Справа № 644/3530/18
Провадження № 22-ц/818/875/19
Категорія: відшкодування шкоди
Харківський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача: Кіся П.В.,
суддів: Бурлака І.В., Кругової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Харкові справуза апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2018 року у складі судді Саркісян О.А.
у цивільній справі № 644/3530/18за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,-
24 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 10000,00 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що 23.06.2017 року він був побитий невідомими особами біля свого будинку АДРЕСА_1.
По факту нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками Індустріального відділу поліції ГУ НП в Харківській області було відкрито кримінальне провадження №120172205300001722 та розпочате досудове розслідування під час якого слідчим було допитано ОСОБА_3
Надаючи покази 24.11.2017 року у якості свідка ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_2 23.06.2017 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, впав та розбив собі голову. Крім того, ОСОБА_3 також вказував, що 31.06.2017 року до нього прийшов дільничний Карабутов В.Б., якому він сказав, що ОСОБА_6 в той день був п'яний, впав і розбив собі голову.
Позивач вказує, що 23.06.2017 року з місця його побиття за викликом перехожих приїзджала бригада швидкої медичної допомоги, його було доставлено у Харківську міську клінічну лікарню швидкої та невідкладної допомоги, де його було обстежено, а проведений аналіз на предмет алкогольного сп'яніння дав позитивний результат, що також підтверджує поширення щодо нього ОСОБА_3 недостовірної інформації про перебування у стані алкогольного спяніння.
ОСОБА_2 вказував, що поширення відповідачем щодо нього недостовірної інформації порушує його немайнові права на честь та гідність, чим завдано йому моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000,00 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2018 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю з тих підстав, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, та прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги документи, надані йому слідчим Петроченком М.В., які він надав до суду та на підставі яких було складено позов, а також не звернув увагу на його заяву від 25.09.2018 року у якій він просив зробити запит до Індустріального відділу поліції та з'ясувати хто з робітників поліції направлявся 01.07.2017 на виклик за адресою АДРЕСА_2 (за місцем проживання відповідача).
В наданому апеляційному суду письмовому відзиві представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 вважав апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню, вказуючи, що ним не доведено протиправності дій відповідача, а підстав для задоволення позову немає, оскільки позивачем не доведено факту розповсюдження відповідачем ОСОБА_3 недостовірної інформації та протиправного заподіяння ним ОСОБА_2 моральної шкоди.
Також представник відповідача вказував на те, що таку інформацію розповсюджує саме позивач ОСОБА_2, який без дозволу органів досудового слідства та прокурора розголошує інформацію, яка отримана під час досудового слідства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Судом встановлено, а учасниками справи не заперечується, що в провадженні Індустріального відділу поліції ГУ НП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №120172205300001722 та здійснюється розслідування обставин заподіяння тілесних ушкоджень заявнику ОСОБА_2, згідно його заяви про його побиття невідомими особами 23.06.2017 року біля свого будинку по вулиці АДРЕСА_1.
24.05.29018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому посилаючись на вказані обставини та надані відповідачем і дільничним інспектором покази у якості свідка та вважаючи їх поширенням відносно нього недостовірною інформацією, яка принижує його честь та гідність та завдала моральних страждань, просив стягнути з ОСОБА_3 10000 грн у якості відшкодування моральної шкоди.
У якості доказів ОСОБА_2 надав суду ксерокопії протоколів допиту свідків з кримінального провадження №120172205300001722.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено розповсюдження відповідачем недостовірної інформації, що принижує честь та гідність ОСОБА_2; що позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача; що не передбачено законом такий спосіб захисту, який обрав ОСОБА_2, тобто спростування в межах цивільного судочинства показів свідка, які той надав у кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно постановлено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.277 ЦК України, на положення якої посилався позивач ОСОБА_2, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Згідно статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
В п. 17 Постанови ПВСУ №1 від 27.02.2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вказано, що у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження.
Обставини, на які вказує відповідач ОСОБА_3 в протоколі допиту у якості свідка та на які посилається позивач, вважаючи їх поширенням недостовірної інформації, що принижує його честь та гідність, відносяться відповідно до вимог статті 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України) до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Показання ОСОБА_3 у якості свідка в кримінальному провадженні у відповідності до вимог статті 94 КПК України підлягають оцінці слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом і оцінюються ними з точки зору належності, допустимості, достовірності і наперед не має встановленої сили.
Частиною 4 статті 374 КПК України передбачено, що суд в мотивувальній частині вироку зазначає докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також неврахування окремих доказів.
У разі встановлення у такий спосіб, що свідок давав завідомо неправдиві покази, така особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого статтею 384 КК України.
Такого способу захисту прав ОСОБА_2, який він обрав у поданому до суду 24.05.2018 року позові, від надання іншою особою в кримінальному провадженні показів у якості свідка, які ОСОБА_2 вважає недостовірними та такими, що принижують його честь, гідність, завдають моральної шкоди, чинним законодавством не передбачено.
За таких обставин суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не свідчать про наявність підстав для його скасування чи зміни.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 28 січня 2019 року.
Головуючий: П.В. Кісь
Судді : І.В. Бурлака
С.С. Кругова