05.07.2007 Справа № 12/112
Суддя господарського суду Тисянчин В. М., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал -М», м. Ужгород
до малого приватного підприємства «В і К», м. Тячів
про стягнення суми 6 902,52 грн. -основного боргу за поставлений товар; 936,78 грн. -3 % річних та 3 557,97 грн. -інфляційних збитків.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача -не з'явився (явка на розсуд сторін)
Від відповідача -не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал -М», м. Ужгород до малого приватного підприємства «В і К», м. Тячів про стягнення суми 6 902,52 грн. -основного боргу за поставлений товар; 936,78 грн. -3 % річних та 3 557,97 грн. -інфляційних збитків.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
Повідомлення № 4482200 підтверджує вручення відповідачу 04.07.2007 року ухвали від 08.05.2007 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, суд
Заборгованість відповідача в сумі 6 902,52 грн. -основного боргу щодо оплати за надані, згідно договорів №№ 50, 95 (відповідно) від 29.03.2003 року і 01.04.2004 року, товари побутової хімії та особистої гігієни, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- накладними за листопад -грудень 2003 року та січень - квітень 2004 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача (претензія № 624 від 08.11.2005 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товарів побутової хімії та особистої гігієни (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставлених товарів побутової хімії та особистої гігієни є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми ( п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 936,78 грн. -3% річних та 3 557,97 грн -збитків від інфляції правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43; 44; 49; 82 - 84; 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з малого приватного підприємства «В і К» (м. Тячів, вул. Комсомольська, 4а; код 30465988) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал -М» (м. Ужгород вул. Грушевського, 47/10; код 22083669) суму 6 902,52 (шість тисяч дев'ятсот дві грн. 52 коп.) -основного боргу; 936,78 (девятсот тридцять шість грн. 78 коп.) -3 % річних; 3 557,97 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. 97 коп.) -інфляційних збитків та 113,97 (сто тринадцять грн. 97 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.