вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" січня 2019 р. Справа № 910/11748/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни
(адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8 літ. А, код 19364259)
до приватного акціонерного товариства «Факел»
(адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, код 046011469)
про стягнення 1489011,25 гривень
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
Позивач, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Факел" в якому просить суд стягнути з ПАТ «Факел» на користь ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором №78-47/1-14 від 10.10.2014 в розмірі 1489011,25 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 284742,58 гривень, прострочені проценти за кредитом - 543653,99 гривень, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 47953,79 гривень, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 86070,49 гривень, інфляційні втрати від прострочення повернення кредитної заборгованості - 441256,78 гривень, 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 94333,62 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позичальник - неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором №78-47/1-14 від 10.10.2014 в частині повернення суми кредиту та нарахованих відсотків.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2018 позовну заяву публічного акціонерного товаритсва "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни до приватного акціонерного товариства "Факел" про стягнення 1489011,25 гривень з доданими до неї документами передано до Господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2018.
18.10.2018 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що з дня отримання відповідачем вимоги позивача про повернення кредитної заборгованості в повному обсязі, позивачем було припинено дію умов кредитного договору і, відповідно, у позивача припинилась підстава нараховувати проценти за користування кредитом, а також нараховувати пеню та штраф за несплату процентів, які позивач безпідставно продовжив нараховувати в період з 17.05.2016. Відповідач посилається на висновок Верховного Суду у справі №310/11534/13-ц.
18.10.2018 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого судом було відмовлено, оскільки господарський суд може самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього розгляду.
31.10.2018 через канцелярію суду представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача. Також, позивач подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
28.11.2018 через канцелярію суду представник позивача подав заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу та долучив до матеріалів справи банківські виписки за період з 2014-2018 року.
29.11.2018 через канцелярію суду представник відповідача долучив до матеріалів справи письмові докази, що підтверджують здійснення витрат, які відповідач поніс в зв'язку із розглядом справи та отримання послуг професійної правничої допомоги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2018 постановлено закрити підготовче засідання у справі №911/528/18, призначено розгляд справи по суті на 10.01.2019.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
16.01.2019 через канцелярію суду представник позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви.
У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК", та Публічним акціонерним товариством "Факел" (позичальник), згідно із рішенням загальних зборів акціонерів №1 від 14.04.-20.05.2011 змінено тип товариства на приватне акціонерне товариство, було укладено кредитний договір №78-47/1-14, відповідно до умов якого банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 3500090,00 грн. терміном до 25 травня 2015 року (включно).
В подальшому сторони вносили зміни до кредитного договору шляхом укладення додаткових договорів: додатковий договір № 1 від 02 лютого 2015 року про внесення змін до кредитного договору № 78-47/1-14; додатковий договір № 2 від 12 травня 2015 року про внесення змін до кредитного договору № 78-47/1-14; додатковий договір № 3 від 31 серпня 2015 року про внесення змін до кредитного договору № 78-47/1-14; додатковий договір № 4 від 30 жовтня 2015 року про внесення змін до кредитного договору № 78-47/1-14; додатковий договір № 5 від 15 грудня 2015 року про внесення змін до кредитного договору № 78-47/1-14; додатковий договір № 6 від 25 грудня 2015 року про внесення змін до кредитного договору № 78-47/1-14.
Відповідно до пунктів 1.1. та 4.4. кредитного договору, з урахуванням змін, банк відкриває позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 2 500 000, терміном повернення до 29 лютого 2016 року (включно), згідно наступного графіку: 15.01.2016 року - 500 000,00 грн.; 29.02.2016 року - 2 000 000, 00 грн.
Згідно п. 2 додаткового договору №3 від 31.08.2015 про внесення змін до кредитного договору, сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі 28 % річних до 31.08.2015 року (включно), а з 01.09.2015 року - у розмірі 29 % річних.
Відповідно до п. 10.3 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій за умовами договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції (неустойка), обчислені від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності визначеної цим договором.
10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитром Олеговичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за номером 4847 про стягнення з ПрАТ "Факел" на користь ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" заборгованість за кредитним договором №78-47/1-14 від 10.10.2014 в сумі 2146 304,93 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 1 900 000,00 грн.; проценти за користування кредитом за період з 01.04.2016 по 05.05.2016 в сумі 52691,25 грн.; комісія за обслуговування кредитної заборгованості за період з 01.04.2016 по 05.05.2016 в сумі 10797,42 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за період з 01.05.2016 по 05.05.2016 в сумі 234,46 грн.; пеня за прострочення сплати комісії за період з 01.05.2016 по 05.05.2016 в сумі 57,21 грн.; пеня за прострочення повернення кредиту за період з 01.03.2016 по 05.05.2016 в сумі 150000,01 грн.; плата за порушення грошового зобов'язання в сумі 10 524,59 грн.; інфляційні втрати від прострочення повернення кредиту в сумі 20000,00 грн.
Постановою начальника Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Василенко М.Б. від 01.09.2016 ВП № 52051657 за вищевказаним виконавчим написом № 4847 виданим 11.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитром Олеговичем відкрито виконавче провадження.
На підставі договору банківського рахунку юридичної особи №219/205/2010/46337 від 14.09.2010, договору № 21-С від 16.12.2015 в рамках Генеральної угоди від 20.12.2010 №18/ЮГ-ГУ-3/2010 про розміщення коштів юридичних осіб на депозит банку, на відкритих у відповідача рахунках станом на день вчинення виконавчого напису 11 серпня 2016 року було розміщено грошові кошти у сумі 353 169,65 грн.
З матеріалів справи вбачається, що листом №106/711 від 15.09.2016 відповідач звернувся до відповідача з вимогою здійснити договірне списання грошових коштів в сумі 353 169,65 грн. згідно умов п.11, 11.2 кредитного договору.
Позивач листом №3/9533 від 30.09.2016 повідомив позивача про неможливість здійснити договірне списання у зв'язку із запровадженням процедури ліквідації.
Згодом відповідач звернувся до банку із листом №106/772 від 06.10.2016 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 353169,65 грн., що містяться на відкритих у банку рахунках позивача.
Листом №2-5/1/10890 від 02.11.2016 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" Костенка І.І., повідомлено позивача про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором №78-47/1-14 від 10.10.2014 та кредиторських вимог товариства до банка на суму 353169,65 грн., з яких 55 629,66 грн. зараховано в погашення простроченої заборгованості за кредитом, 275 499,99 грн. в погашення прострочених процентів по кредиту, 22040,00 грн. в погашення простроченої комісії за кредитним договором. Проведення зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунках позивача за період з 31.10.2016 по 31.10.2016.
Відповідно до п. 4.9 Кредитного договору № 78-47/1-14 від 10.10.2014 року - «боргові зобов'язання Позичальника по цьому Договору погашаються в такій черговості:
- витрати, понесені Банком за цим Договором, пов'язані з одержанням виконання;
- прострочені проценти та комісії за користування Кредитом та одночасно штрафні санкції (пеня) за несвоєчасну сплату процентів;
- строкові проценти та комісії за користування Кредитом;
- прострочена сума Кредиту та одночасно штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне погашення Кредиту;
- строкові платежі у погашення строкової заборгованості за Кредитом.»
Отже, станом на 05.04.2016 сума простроченої заборгованості становить - 1900000,00 грн.
31.10.2016 відбулося зарахування зустрічних вимог між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ПрАТ «Факел» за КД № 78-47/1-14 від 10.10.2014 згідно розпорядження № 2-5/1-51 від 31.10.2017 на суму - 55 629,66 грн.
Сума боргу станом на 31.08.2017 року становила - 1 844 370,34 грн.
ПрАТ «Факел» не виконало в добровільному порядку вимоги виконавчого напису від 11.08.2016, на підставі чого позивач звернувся з заявою щодо примусового виконання рішення та 01.09.2016 Фастівським міськрайонним відділом державної служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження за № 52051657.
В рамках виконавчого провадження за №52051657 відбулося погашення заборгованості за КД №78-47/1-14 від 10.10.2014 ПАТ «Факел» згідно виконавчого напису від 11.08.2016:
- 1 184 251.70 грн. - зараховано в прострочену заборгованість (тіло)
(відповідне відображено в виписці по особовому рахунку, меморіальний ордер №13 від 31.08.2017 року).
Сума простроченої заборгованості станом на 31.08.2017 року становить - 659 848,64 грн.
- 136 107,03 грн. - зараховано в прострочену заборгованість (тіло).
(платіжне доручення копія № 3039 від 18.09.2017 року на суму 136 107,03 грн. копія додається - відповідна сума надійшла в рамках ВП).
Сума простроченої заборгованості станом на 27.09.2017 становить - 523 741,61 грн.
- 47 124, 26 грн. - зараховано в прострочену заборгованість (тіло)
(платіжне доручення копія №3108 від 22.08.2017 а суму 47 124,26 грн. додається
- відповідна сума надійшла в рамках ВП)
Сума простроченої заборгованості станом на 27.09.2017 року становить - 476 617,35 грн.
- 191 874, 77 грн. - зараховано в прострочену заборгованість (тіло).
(платіжного доручення копія за № 3616 від 22.12.2017 на суму 191 874, 77 грн. додається - відповідна сума надійшла в рамках ВП).
Отже, сума простроченої заборгованості за КД № 78-47/1 -14 від 10.10.2014 становить - 284742, 58 грн.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є право відношення в якому одна сторона боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію (передати майно, надати послугу, сплатити гроші (тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України - «договір є обов'язковим для виконання сторонами».
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договорам банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У свою чергу, нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договорам. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, та сплати процентів належних йому.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлене договорам або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України - якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доказів сплати заборгованості по кредиту відповідач не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 284742,58 гривень заборгованості за кредитом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу строку кредитування та пені за простроченими процентами.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за користування кредитом, який наданий до 29.02.2016.
Відтак, у межах строку кредитування до 29.02.2016 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем в якому здійснюється нарахування процентів. Починаючи з 30.02.2016, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на зазначене, господарський суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №78-47/1-14 від 10.10.2014, який відображає нарахування позивачем відповідачу процентів у розмірі 534653,99 гривень за період з 01.04.2016 по 31.07.2018 та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 86070,49 гривень за період з 31.01.2018 по 13.07.2018 є безпідставним, а тому суд відмовляє в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 №444/9519/12.
Крім того, у зв'язку з порушення відповідачем умов договору по поверненню суми кредиту у погодженні сторонами строки, позивач просить суд стягнути з відповідача: 441256,78 гривень інфляційних втрат нарахованих з березня 2016 по червень 2018 року та 94333,62 гривень 3% річних нарахованих з 01.03.2016 по 31.07.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків сплати кредиту, обрахований судом за вказані позивачем періоди з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить: 441256,78 гривень інфляційних втрат та 94333,62 гривень 3% річних, вимога позивача підлягає задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 47953,79 гривень.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 10.3 договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитом коштами, комісій за умовами договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штрафні санкції (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (пеня). Нарахування штрафних санкцій (пені) здійснюється з наступного календарного дня, що настає за днем невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань. Нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється з дня виконання простроченого зобов'язання (день погашення сключається до розрахунку простроченого платежу) або в межах позовної давності,визначеної цим договором.
На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 47953,79 гривень, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 47953,79 гривень, є правомірними, а тому підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 у справі №310/115324/13-ц, оскільки у справі №310/11534/13-ц предметом розгляду були зовсім інші правовідносини (дострокове стягнення заборгованості за кредитом).
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 284742,58 гривень основного боргу, 47953,79 гривень пені, 441256,78 гривень інфляційних втрат, 94333,62 гривень 3% річних. В решті позовних вимог відмовити.
Судовий сбір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача 50000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов задоволено частково, відповідачу за рахунок позивача підлягають відшкодування судові витрати на оплату послуг адвоката пропорційно відмовленим позовним вимогам, в сумі 29156,49 гривень.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Факел» (адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, код 046011469) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8 літ. А, код 19364259) 284742,58 гривень основного боргу, 47953,79 гривень пені, 441256,78 гривень інфляційних втрат, 94333,62 гривень 3% річних та 13024,30 гривень судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 17.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.01.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Д. Лилак