ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.01.2019Справа № 910/14122/18
За позовом Міністерства оборони України
до Приватного підприємства “Окко Контракт” м. Києва
про стягнення неустойки, ціна позову 82803,29 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Хахуда О.В.
Представники:
від позивача: Ніколова В.М.,
від відповідача: Брацкова О.С.
у жовтні 2018 року Міністерство оборони України звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним і відповідачем укладено договір про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин, паливо дизельне), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/17/60 від 9 листопада 2017 р., згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити йому у 2017 році 500 т бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 та/або бензину неетильованого АИ-92-К5-Евро (610134460) загальною вартістю 14886990 грн. до 30 листопада 2017 р., а він - прийняти зазначену продукцію через визначену військову частину та оплатити її вартість на умовах договору.
Посилаючись на прострочення відповідачем передачі товару в обсязі 346,399 т вартістю 10313676,89 грн. на 8 днів та 0,658 т вартістю 16591,28 грн. на 15 днів, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 82803,29 грн. пені, передбаченої п. 7.3.2 договору.
Також просив покласти на відповідача понесені ним витрати з оплати судового збору.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у порушенні строків поставки за договором, яке сталося внаслідок відсутності залізничного сполучення у напрямку військової частини-одержувача товару.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 9 листопада 2017 р. між сторонами у справі укладено договір про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин, паливо дизельне), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/17/60, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу у 2017 році 500 т бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 та/або бензину неетильованого АИ-92-К5-Евро (610134460) загальною вартістю 14886990 грн. до 30 листопада 2017 р., а останній - прийняти зазначену продукцію через визначену військову частину та оплатити її вартість на умовах договору.
Відповідно до умов п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленої продукції протягом 30 календарних днів з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів передбачених цим договором (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки позивача).
Згідно п.п. 2.2, 5.1 договору одержувачами продукції є військові частини, склади (бази) пального. Центри забезпечення пальним згідно з рознарядками Міністерства оборони України. Продукція постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс” у редакції 2010 року згідно встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами.
Строк дії договору згідно умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 р., в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Зазначені обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією вищевказаного договору.
Заявлені вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку передати 347,450 т палива у визначений договором строк 30 листопада 2017 р.
Згідно рознарядки (додаток № 12.2 до договору) сторони узгодили обов'язок відповідача доставити 500 т бензину залізничним транспортом до станції призначення Нікопольбуд Придніпровської залізниці та передати одержувачу військова частина НОМЕР_1 .
Відповідно до умов п. 7.3.2 договору за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі №№ 222 від 8 грудня 2017 р., 230 від 15 грудня 2017 р. підтверджується, що 346,399 т бензину надійшло на адресу вантажоодержувача 8 грудня 2017 р., а 0,658 т бензину - 15 грудня 2017 р.
Посилання відповідача на доставку 346,399 т пального 30 листопада 2017 р. суперечить змісту залізничних накладних №№ 32830762 від 23 листопада 2017 р., 32844367 від 24 листопада 2017 р., 32844557 від 25 листопада 2017 р. та умовам договору, оскільки свідчать про надходження 30 листопада 2017 р. вантажу на станцію Нікополь, а не Нікопольбуд.
Поясненнями відповідача, наявними у матеріалах справи висновком Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати про підтвердження виникнення неконтрольованої перешкоди, яка відбулась поза контролем сторін, і виникла після укладення договору № ЧК-31 від 23 січня 2018 р., листом регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” №П-5/151 від 17 січня 2018 р., підтверджується те, що в період з 30 листопада до 4 грудня 2017 року на ділянці колії Нікополь-Нікопольбуд Придніпровської залізниці проводилися ремонтні роботи, у зв'язку з чим перевезення вантажу до місця призначення військової частини НОМЕР_1 було неможливим.
Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно вимог ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Оскільки вини відповідача у простроченні поставки 346,399 т бензину у період з 1 до 4 грудня 2017 р. не було, то підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення неустойки за вказаний період відсутні.
Доказів відсутності вини відповідача у простроченні поставки 346,399 т бензину з 5 до 8 грудня 2017 р. суду не надано. Те ж саме стосується і прострочення поставки 0,658 т бензину
Тому то позивач набув права вимагати стягнення з відповідача неустойки за цей період.
Враховуючи, що з вини відповідача мало місце прострочення передачі 346,399 т бензину вартістю 10313676,89 грн. на 4 доби, а також 0,658 т бензину вартістю 16591,28 грн. на 15 діб, з нього на користь позивача відповідно до вимог cт. 624 ЦК України підлягає стягненню 41548,58 грн. (10313676,89 х 0,1% х 4 дн. + 16591,28 х 0,1% х 15 дн.) пені.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Міністерства оборони України задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Окко Контракт” (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, код 36248687) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 00034022) 41548,58 пені, 884,17 грн. витрат по оплаті судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 25 січня 2019 року.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар