Іменем України
17 січня 2019 року м. Чернігів справа № 927/774/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 - Д 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 (адреса для листування)
Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 84
2. ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про стягнення 204 578 грн. 25 коп.
Представники сторін:
від позивача: Рожко С.М. - адвокат (ордер від 09.01.2018р. ЧН № 056802)
від відповідача - 1: Васильєв О.М. - адвокат, дов. б/н від 09.01.2019р.
від відповідача - 2: ОСОБА_2 (особисто)
В судовому засіданні 17.01.2019р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
22 жовтня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» та ОСОБА_2 про стягнення 204 578,25 грн. заборгованості по кредиту, виданого на підставі заяви від 29.10.2014р. про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2018р., зокрема:
позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі;
постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
призначено розгляд позовної заяви в підготовчому судовому засіданні на 27.11.2018р.;
встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; у разі подання відзиву на позов його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
У встановлений господарським судом процесуальний строк відповідачами відзив на позовну заяву поданий не був.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.2018р.
До початку судового засідання 18.12.2018р. відповідачем - 1 до Господарського суду Чернігівської області подані пояснення б/н від 18.12.2018р., які за своїм змістом є відзивом на позовну заяву.
Враховуючи подання відповідачем - 1 відзиву на позовну заяву з пропущенням встановленого процесуального строку, суд залишив відповідні пояснення без розгляду.
В судовому засіданні 18.12.2018р. повноважний представник відповідача - 1 та відповідач - 2 проти позовних вимог заперечили, не визнаючи їх в повному обсязі та вважаючи такими, що не доведені належними та допустимими доказами.
В судовому засіданні 18.12.2018р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10.01.2019р.
В судовому засіданні 10.01.2019р. суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 17.01.2019р.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 19.03.1992р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 224 120 0000 006727.
Згідно з абз. 5, 6 п. 1.7 ст. 1 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (нова редакція) (погоджено Національним банком України 11.06.2018р.; затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018р. № 519), згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» отримало ліцензію від 05.10.2011р. № 22 на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 01.09.2014р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 102 0000 011494.
29 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» підписано заяву на відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких банком було відкрито товариству поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а також картковий рахунок № НОМЕР_3.
Вказані вище заяви з боку товариства підписані генеральним директором ОСОБА_2, з боку позивача документи на оформлення відкриття рахунку перевірив/договір оформив менеджер з обслуговування корпоративних клієнтів ОСОБА_5.
Як вбачається зі змісту заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» висловило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою становлять Договір банківського обслуговування.
Своїм підписом відповідач - 1 приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного Договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банка (www.pb.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).
26 листопада 2014 року, з метою забезпечення належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» зобов'язань, зокрема за угодою-приєданням до розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг, між ОСОБА_2 (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» був укладений договір поруки № POR1417000166836.
Як зазначає позивач, станом на 14.08.2018р. у відповідача - 1 існує заборгованість перед банком по договору від 29.11.2014р. за послугою «Кредитний ліміт» в сумі 204 578,25 грн. (заборгованість по кредиту).
Неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження укладення з відповідачем - 1 договору банківського обслуговування від 29.10.2014р. надав копії Заяви на відкриття рахунку, відповідно до якої було відкрито товариству поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та картковий рахунок № НОМЕР_3, а також заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1072 Цивільного кодексу України та ч. 22.9 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Отже, за юридичною природою даний договір є змішаною формою договору на відкриття рахунку та кредитного договору.
Частинами 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Посилаючись на положення п. 3.2.1.2.3.4 Умов та правил надання банківських послуг позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 204 578,25 грн. Однак, належних доказів на підтвердження даної обставини позивачем надано не було.
Позивачем до матеріалів справи не надано наказів про затвердження «Умов та правил надання банківських послуг» та внесення до них змін (доповнень) в разі їх наявності, інформації щодо періоду чинності наданої до матеріалів справи редакції «Умов та правил надання банківських послуг», не подано «Умов та правил надання банківських послуг», в редакції, що діяла на момент укладення договору (29.10.2014р.).
Також, в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження та підписання відповідачем - 1 Умов та правил надання банківських послуг в редакції, чинній саме на момент підписання Договору.
Відсутність відповідних доказів позбавляє суд можливості встановити на яких саме умовах відповідачем - 1 був укладений договір банківського рахунка; чи передбачалося умовами даного договору здійснення банком платежів з рахунка відповідача - 1, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка); якщо так, то на яких саме умовах банк надав відповідачу - 1 кредит.
Письмова заява від 29.10.2014р. за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» ОСОБА_2 про відкриття рахунку та заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Тарифами банку складають договір банківського обслуговування від 29.10.2014р., не підтверджують наявність у відповідача - 1 заборгованості перед банком станом на 14.08.2018р. в сумі 204 578,25 грн. (заборгованість за кредитом).
Довідка банку від 20.08.2018р. № 08.7.0.0.0/180820132204 про розміри встановлених кредитних лімітів по рахунку відповідача - 1 № НОМЕР_1, а також розрахунок заборгованості за договором б/н від 29.10.2014р. станом на 14.08.2018р. також не є документами, що підтверджують наявність у товариства заборгованості за кредитом перед банківською установою.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не подано до суду жодного первинного документу, який підтверджує надання відповідачу кредитних коштів за укладеним між сторонами Договором; доказів часткової сплати відповідачем - 1 суми кредиту, зазначеної у розрахунку заборгованості.
Згідно наданої позивачем банківської виписки за період з 13.04.2017р. по 13.05.2017р. по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» банком проводилось списання грошових коштів. При цьому, доказів, які підтверджують підставу списання відповідних грошових коштів (платіжні документи та/або заявки товариства на перерахування вказаних сум) позивачем надано не було.
Банківські виписки по рахункам № 20679051416531 та № 20633051400828 за період з 01.01.2000р. по 20.08.2018р., свідчить про перенесення сальдо в сумі 204 578,25 грн. у зв'язку зі зміною Плану рахунків і не є первинним бухгалтерським документом.
За відсутності доказів та достатніх документів (їх копій), на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд позбавлений можливості встановити законність заявлених позивачем до відповідачів вимог про стягнення 204 578,25 грн. заборгованості за кредитом.
Не є належним доказом наявності заборгованості за кредитом і претензія від 19.01.2018р. № 41029CNDSS0GF, направлена на адреси відповідачів.
Обов'язок доказування відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За викладених обставин суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. На підставі доданих до позовної заяви документів неможливо встановити факт надання кредитних коштів відповідачу - 1 за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування, часткової оплати відповідачем - 1 суми кредиту, залишок боргу на час вирішення даного спору, а, отже, перевірити наведений позивачем розрахунок заборгованості.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 202, 530 626, 628, 1054, 1066, 1067, 1069 та 1072 Цивільного кодексу України, ст. 129, 165, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «СТАР КОМПАНІ» та ОСОБА_2 про стягнення солідарно 204 578,25 грн. заборгованості залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено 28.01.2019р.
Суддя А.С.Сидоренко