25 січня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/707/17-г/7
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" №1059/03 від 13.12.2018р. (з врахуванням заяви №1088/03 від 26.12.2018р.) на дії державного виконавця у справі №921/707/17-г/7
за позовом Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" вул. Вокзальна, 4, м. Кременець, Тернопільська область, 47002
до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601
про cтягнення 205 136,73 грн., з яких: 202 187,66 грн. - за надані послуги з балансування об'ємів газу у березні 2017р.; 2 949,07 грн. - за надані послуги з балансування об'ємів газу у квітні 2017р., згідно Договору №02-114/16 від 28.01.2016р. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.01.2018р.).
За участю представників:
стягувача - адвокат Шовкопляс Олександр Федорович, ордер ТР №040960 від 11.01.2019р.;
боржника - керівник Козіцький Юрій Андрійович, розпорядження голови ТОР №271 від 07.12.2017р., НОМЕР_1 від 29.01.1998р.;
Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції - Максимлюк Вікторія Ігорівна, довіреність №421/01 від 11.01.2019р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2018р. у справі №921/707/17-г/7, яке залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2018р., позов задоволено та стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на користь Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" 205 136,73 грн. боргу та 3 077,05 грн. судового збору.
На виконання рішення видано 18.06.2018р. наказ.
Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", в порядку ст.ст. 339-341 ГПК України, звернулося із скаргою №1059/03 від 13.12.2018р., у якій просить скасувати постанову державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про арешт коштів боржника ВП№57775504 від 28.11.2018р. в частині накладення арешту на рахунок №26006300039343 у філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України", м. Тернопіль, який призначений для оплати праці працівникам підприємства та нарахувань до бюджету.
Ухвалою суду від 13.12.2018р. скаргу №1059/03 від 13.12.2018р. залишено без руху. Встановлено стягувачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення скарги без руху.
Ухвалою суду від 04.01.2019р. прийнято скаргу №1059/03 від 13.12.2018р. (з врахуванням заяви №1088/03 від 26.12.2018р.) до розгляду, призначено судове засідання на 11.01.2019р. та зобов'язано учасників судового процесу подати відзиви на скаргу.
Ухвалою суду від 11.01.2019р. продовжено строк розгляду скарги та відкладено розгляд скарги на 25.01.2019р., для надання можливості учасникам судового процесу ознайомитись із поданими відзивами та запереченнями на скаргу.
Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (боржник) підтримало вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у скарзі. В обґрунтування вимог посилається на наступне: - постанова про арешт коштів боржника у ВП №57775504 від 28.11.2018р. в частині накладення арешту на рахунок №26006300039343 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки унеможливлює здійснення підприємством виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податкових та інших обов'язкових платежів до бюджету; - своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників повинна здійснюватися в першочерговому порядку; - накладення арешту на рахунок, кошти на якому використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх права на своєчасне одержання винагороди за працю, закріплене нормами Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці"; - в свою чергу, невиконання підприємством своїх зобов'язань перед державним бюджетом щодо сплати податків та перед працівниками щодо виплати заробітної плати матиме наслідком звернення з позовами з боку контролюючих органів та фізичних осіб, що поставить відповідача у ще більш важке фінансово-економічне становище. Представник повідомив, що у зв'язку із арештом рахунку, заробітна плата не виплачується працівникам з грудня 2018р.
Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (стягувач) просить у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, посилаючись на наступне: - дії державного виконавця в частині виконання рішення суду від 10.05.2018р. у справі №921/707/17-г/7 відповідають чинному законодавству та є такими, що направлені на безумовну необхідність його виконання; - державним виконавцем накладено арешт на рахунки боржника в національній валюті, при цьому, нема жодного підтвердження, що один із них, а саме рахунок №26006300039343 UAN в філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" м. Тернопіль МФО 338545, відносить до рахунків із особливим режимом використання, в тому числі для виплати заробітної плати чи інших обов'язкових платежів; - у разі визнання протиправною та скасування постанови ВП №57775504 про арешт коштів боржника будуть порушенні законні права ДП "Кременецьке УПРН".
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало заперечення на скаргу, у яких просить у задоволенні скарги відмовити, оскільки боржник, для підтвердження своєї позиції, відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", повинен надати суду докази існування у нього рахунків платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках і докази повідомлення про це орган ДВС, натомість, боржник надав як доказ лише платіжні доручення, із яких не випливає, що поточний рахунок №26006300039343 підпадає під перелік рахунків, на які забороняється накладення арешту. Крім того, просить розглядати скаргу без участі повноважного представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції проти вимог скарги заперечує, його представник просить у задоволенні скарги відмовити з підстав, викладених у відзиві на скаргу, посилаючись на наступне: - державним виконавцем, відповідно до вимог законодавства, зокрема ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №57775504 від 28.11.2018р., яку направлено сторонам до відома та до банківських установ для виконання; - у даній постанові вказано, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом; - згідно інформації з листа ПАТ "Державний ощадний банк України" №46-07/13468/13855БТ від 06.12.2018р. щодо виконання постанови про арешт коштів, випливає, що рахунок 26006300039343 не є рахунком із спеціальним режимом використання та не відноситься до рахунків, накладення арешту та/або звернення стягнення на які забороняється законом; - боржником не доведено належними доказами, що даний рахунок використовується виключно для виплати заробітної плати та сплати податкових платежів, що свідчить про спробу боржника уникнути виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Розглянувши скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" №1059/03 від 13.12.2018р. (з врахуванням заяви №1088/03 від 26.12.2018р.) на дії державного виконавця у справі №921/707/17-г/7, надавши оцінку доказам наданим до скарги, відзивам та запереченням на скаргу стягувача, третьої особи та органу ДВС, та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного:
- рішенням суду від 10.05.2018р. у даній справі стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на користь Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" 205 136,73 грн. боргу та 3 077,05 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили 12.06.2018р.;
- на виконання рішення видано 18.06.2018р. наказ;
- 26.11.2018р. відкрито виконавче провадження №57775504 з виконання наказу господарського суду від 18.06.2018р. у справі №921/707/17-г/7;
- заступником начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Максимлюк Вікторією Ігорівною винесено 28.11.2018р. постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках:
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М. ТЕРНОПIЛЬ 26051300039343 UAH;
- 300346 АТ "АЛЬФА-БАНК" У М. КИЄВI 26003025258801 UAH;
- 838012 ГУ ДКСУ У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI 37126325659500 UAH;
- 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" 26000403414101 UAH;
- 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" 26003403414001 UAH;
- 338783 ТЕРНОПIЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М. ТЕРНОПІЛЬ 26053055109706 UAH;
- 338783 ТЕРНОПIЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М. ТЕРНОПІЛЬ 26040055101115 UAH;
- 338783 ТЕРНОПIЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", М. ТЕРНОПІЛЬ 26004055110283 UAH;
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М. ТЕРНОПIЛЬ 26036303039343 UAH;
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М. ТЕРНОПIЛЬ 26035304039343 UAH;
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М. ТЕРНОПIЛЬ 26037302039343 UAH;
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М. ТЕРНОПIЛЬ 26038301039343 UAH;
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М. ТЕРНОПIЛЬ 26049000039343 UAH;
- 320478 АБ "УКРГАЗБАНК" 2603113188589 UAH;
- 838012 ГУ ДКСУ У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI 37128002004700 UAH;
- 320478 АБ "УКРГАЗБАНК" 26002188589 UAH;
- 380805 АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М. КИЄВI 26000276133 UAH;
- 338545 Філія Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України" М.ТЕРНОПIЛЬ 26006300039343 UAH;
- 300023 АТ "УКРСОЦБАНК" 26049000001261 UAH;
- 300023 АТ "УКРСОЦБАНК" 26003000257211 UAH;
- 300023 АТ "УКРСОЦБАНК" 26002011737323 UAH;
- 300023 АТ "УКРСОЦБАНК" 26001011614317 UAH
та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404 від 02.06.2016р.), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч.ч. 2, 3 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини; виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" покладено певні обов'язки не лише на державного виконавця, а й на боржника.
Як встановлено матеріалами скарги, за період з моменту відкриття виконавчого провадження (26.11.2018р.) до звернення із скаргою (13.12.2018р.), боржником не було виконано рішення суду самостійно та не було повідомлено державного виконавця про спеціальні рахунки, які належать Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" у банківських установах, на яких містяться кошти, з яких виплачуються заробітна плата працівників, сплата єдиного соціального внеску, військовий збір, податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі до Державного бюджету.
На підставі постанови заступника начальника відділу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Максимлюк В.І. від 28.11.2018р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №57775504 накладено арешт на грошові кошти Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", що містяться, зокрема, на поточному рахунку 26006300039343, відкритому у філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України", м. Тернопіль, по якому здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата єдиного соціального внеску, інших платежів (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, земельний податок).
Підтвердженням виплати заробітної плати по зазначеному рахунку, сплати єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, земельного податку є платіжні доручення по рахунку №26006300039343 за період з 04.01.2018р. по 20.11.2018р., а саме: №26 від 04.01.2018р., №111 від 26.01.2018р., №765 від 05.04.2018р., №854 від 18.04.2018р., №961 від 03.05.2018р., №962 від 03.05.2018р., №1043 від 21.05.2018р., №1317 від 20.07.2018р., №1576 від 18.09.2018р., №1577 від 18.09.2018р., №1611 від 27.09.2018р., №1715 від 18.10.2018р., №1727 від 18.10.2018р., №1878 від 15.11.2018р., №1885 від 15.11.2018р., №1902 від 20.11.2018р.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, при цьому, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, забезпечується державою згідно ст. 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці (ч. 5 ст. 97 КЗпП України).
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оплату праці", забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону "Про оплату праці").
Відповідно до ст. 10 Конвенції № 95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949р., яка ратифікована Україною 04.08.1961р., заробітна плата може бути об'єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі, який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охороняться проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім'ї.
Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 р. №01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 2 ст. 11 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування", збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до пп. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками якого, як і податку на доходи фізичних осіб, є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та сплачуються такі, у даному випадку, податковим агентом (Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго"), який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (ст.ст. 14.1.180, 162.1.2, 162.1.3, 163.1.2 Податкового кодексу).
З аналізу вищезазначених норм законів випливає, що забороняється арешт коштів на рахунках, з яких виплачується заробітна плата, та сплачуються фізичною особою обов'язкові платежі, з ціллю виконання рішення суду щодо стягнення з цих коштів заборгованості за невиконання грошового зобов'язання підприємства за господарським договором.
При таких обставинах, скаржник довів, що постанова від 28.11.2018р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №57775504 в частині накладення арешту на грошові кошти, які використовуються для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" та сплати інших платежів до бюджету України, що знаходяться на поточному рахунку 26006300039343 у філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України", м. Тернопіль, прийнята без дотримання норм вищезазначеного законодавства та необхідного балансу між несприятливими наслідками прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. у справі №906/482/14.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними (правова позиція викладена п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року №9, п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи стягувача, третьої особи та органу ДВС як такі, що неузгоджуються із нормами зазначеного законодавства, та вважає за необхідне задовольнити скаргу щодо скасування постанови державного виконавця в частині накладення арешту на рахунок №26006300039343.
На підставі вищенаведеного, керуючись cт. ст. 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" №1059/03 від 13.12.2018р. (з врахуванням заяви №1088/03 від 26.12.2018р.) на дії державного виконавця у справі №921/707/17-г/7 - задовольнити.
2. Скасувати постанову державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про арешт коштів боржника ВП №57775504 від 28.11.2018р. в частині накладення арешту на рахунок №26006300039343 Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код - 03353590) у філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадний банк України", м. Тернопіль, який призначений для оплати праці працівникам підприємства та нарахувань до бюджету.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту (28.01.2019р.), через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя М.С. Стадник