28 січня 2019 року Справа № 14/44/08
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя", 55204, Миколаївська область, м. Первомайськ, бульвар Миру, 4,
в особі ліквідатора Козирицького А.С.,
поштова адреса: АДРЕСА_2.
до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства «Ківгор», 07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Жовтнева, 36, кв. 45.
про: застосування наслідків недійсності правочину за договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, укладеного між АТВТ «Гілєя» в особі ліквідатора Захарченко І.В. та Виробничо-комерційним підприємством «Ківгор» за результатами торгів у формі аукціону з продажу майна на товарній біржі «Ізумруд» та оформленого протоколами № 2, № 3, № 4 від 04.10.2010 року, а також про повернення АТВТ «Гілєя» майна, отриманого за Договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, а саме:
- Залізнична під'їзна колія довжиною 10937,82 м;
- Машини, механізми, обладнання та устаткування;
- Транспортні засоби в кількості 33 одиниць, залізничні дорожні машини (тепловози-3 одиниці, напіввагони, автодрезина), автотракторна техніка та самохідні машини в кількості 70 одиниць.
Учасники справи про банкрутство:
1. Відкрите акціонерне товариство "Первомайськавтотранс", 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Загородна, 48.
2. Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), 1) 02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, 49; 2) 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,27.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс", 54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 89.
4. Селянська спілка приватних паїв "Сергіївка", 55440, Миколаївська область, Братський район, с. Сергіївна, вул. Соборна, 2.
5. Приватне підприємство "Білоножко", 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7.
6. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159.
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика", 1) 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; 2) 18021, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 42/1, оф. 55 - офіс ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.
8. Філія Центрального музею Збройних Сил України -Музей Ракетних військ стратегічного призначення, 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121.
9. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Статус Агро", 1) 01011, м. Київ, вул. Московська, 41/8, нежитлове приміщення 66; 2) 18005, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, б. 7, к. 171.
10. Приватне сільськогосподарське підприємство імені Партизанської іскри, 55261, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кримка.
11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива", 55247, Миколаївська область, Первомайський район, с. Степківка, вул. Головченка, 6.
12. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря", 26441, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Лозувата.
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімум верітас", 21036, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, б. 2, оф.504.
14. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТІС", 55114, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Берізки.
15.Приватне сільськогосподарське підприємство "Кумари", 55260, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кумари, вул. Молодіжна, 3.
16.Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", 03150, м. Київ, вул. Танкова, 8, поверх 6, офіс 1.
17.Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м.Миколаїв, проспект Центральний, 93).
18.Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, 55213, м. Первомайськ, вул. Революції, 36 (м. Первомайськ, вул.Грушевського, 3).
19. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46.
20. Державне агентство резерву України (правонаступник Державного комітету України з державного матеріального резерву), 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28.
21.Первомайський міськрайонний центр зайнятості, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Шевченко, 18
22.Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. 2.
23.Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго", 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40.
24.Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 18.
25.Первомайська міська рада Миколаївської області, 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3.
Головне територіальне управління юстиції в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. 8-го Березня 107.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області , 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20.
Первомайська міська рада Миколаївської області, 55213, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3.
Прокуратура Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28.
21.06.2018 року вх. № 7504/18 акціонерне товариство відкритого типу "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом вих. № 02-03/202 від 08.06.2018 року до Виробничо-комерційного підприємства «Ківгор», в якому просить :
- застосувати наслідки недійсності правочину за договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, укладеного між АТВТ «Гілєя» в особі ліквідатора Захарченко І.В. та Виробничо-комерційним підприємством «Ківгор» за результатами торгів у формі аукціону з продажу майна на товарній біржі «Ізумруд» та оформленого протоколами № 2, № 3, № 4 від 04.10.2010 року,
- повернути АТВТ «Гілєя» майно, отримане за Договором купівлі-продажу рухомого майна від 04.10.2010, а саме:
- Залізнична під'їзна колія довжиною 10937,82 м;
- Машини, механізми, обладнання та устаткування;
- Транспортні засоби в кількості 33 одиниць, залізничні дорожні машини (тепловози-3 одиниці, напіввагони, автодрезина), автотракторна техніка та самохідні машини в кількості 70 одиниць.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стосовно підсудності, за якою слід розглядати дану позовну заяву, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №14/44/08 про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя".
Ухвалою суду від 31.01.2008 (суддя Цвєткова П.В.) за спільною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Партизанської іскри та Відкритого акціонерного товариства "Первомайськавтотранс" порушено справу про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя".
Постановою суду від 13.11.2012 Акціонерне товариство відкритого типу "Гілєя" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження арбітражного керуючого Мегері А.В. як розпорядника майна у справі, призначено ліквідатором Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя" арбітражного керуючого Мегерю Артура Валерійовича.
Оголошення про визнання АТВТ "Гілєя" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мегері А.В. було опубліковане у газеті "Урядовий кур'єр" №217 (4861) від 24.11.2012.
Ухвалою суду від 23.05.2017 справу № 14/44/08 було прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В.
З 19 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) від 22 грудня 2011 року N 4212-VI.
Відповідно до п. 11. розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".
Оскільки провадження у справі №14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілєя" було порушено та постанову про визнання його банкрутом було винесено до набрання чинності новою редакцією Закону, тому ліквідаційна процедура здійснюється за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013, а при продажу майна банкрута - за новою редакцією зазначеного Закону.
Особливості продажу майна в провадження у справі про банкрутство врегульовано розділом ІV нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - нової редакції Закону).
Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)", з наступними змінами та доповненнями, роз'яснено, що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
При цьому, господарський суд зазначає, що зазначені положення Закону про банкрутство застосовуються при розгляді спорів з майновими вимогами до боржника, в тому числі спору про визнання недійсним будь-якого правочину, належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, незважаючи на факт порушення відповідної справи про банкрутство до 19.01.2013 (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах у справі № 911/285/16 від 14 лютого 2017 року та у справі №925/1565/13 від 01 листопада 2016 року).
У даному випадку предметом судового розгляду є спір щодо повернення майна до ліквідаційної маси, відчуженого на підставі недійсного аукціону в ході ліквідаційної процедури, який стосується питань формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.
Як свідчить позиція Вищого господарського суду України, висловлена в п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)", з наступними змінами та доповненнями, справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).
Згідно вимог, встановлених п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За приписами ч. 1 ст. 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом не вказано ціни позову.
У відповідності до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921,00 гривні.
Пунктом 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна, як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2012 у справі №26/076-12 за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до фізичної особи - підприємця Захарченко І.В., ВКП "Ківгор", АТВТ "Гілєя" про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) з продажу майна та договору купівлі-продажу, :
Між АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора та ВПК «Ківгор» 04.10.2010 укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, згідно якого останнім було придбане рухоме майно загальною вартістю 4489185,00 грн., зокрема:
- Залізнична під'їзна колія довжиною 10937,82 м за ціною 999720,00 грн.
- Машини, механізми, обладнання та устаткування за ціною 1610907,00 грн.
- Транспортні засоби в кількості 33 одиниць, залізничні дорожні машини (тепловози-3 одиниці, напіввагони, автодрезина), автотракторна техніка та самохідні машини в кількості 70 одиниць за ціною 1878558,00 грн.
Таким чином, судовий збір за заявленою вимогою має становити 1,5 відсотка ціни позову - 4489185,00 грн., що становить 67337,78 грн.
Однак, позивачем не подано доказів сплати судового збору, а також до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав знаходження АТВТ "Гілєя" в ліквідаційній процедурі та, відповідно, незадовільний фінансовий стан позивача, а також відсутність майна, яке могло б бути реалізованим. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши подане клопотання, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином зазначені позивачем обставини не підпадають під коло визначених частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов для відстрочення сплати судового збору, оскільки позивач не є фізичною особою згідно пункту 1 частини 1 даної статті, а також не відноситься до жодної з категорій осіб, визначених у пункті 2 частини 1 статті 8 вказаного Закону.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. вих.№ 02-03/230 від 17.01.2019 - залишити без руху.
3. АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С. усунути недоліки позовної заяви у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
4. Роз'яснити АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора Козирицького А.С., що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Ткаченко