вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/235/19
За заявою ОСОБА_1
про вжиття заходів забезпечення
позову ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс"
державного реєстратора філії Комунального підприємства "ПУТРІВСЬКЕ" у м. Києві Тимошенко Анастасії Володимирівни
про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій
Суддя Карпечкін Т.П.
встановив:
До Господарського суду Київської області ОСОБА_1 подано заяву б/н від 21.01.2019 року про забезпечення поданого ним позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" та до державного реєстратора філії Комунального підприємства "ПУТРІВСЬКЕ" у м. Києві Тимошенко Анастасії Володимирівни про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій.
В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити наведений позов, а саме:
- заборонити будь яким особам від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" подавати відомості державному реєстратору для внесення змін до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо змін керівника та осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, змін до статутних документів товариства;
- заборонити державним реєстраторам та Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області, іншим особам управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців надавати відомості третім особам з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України з зазначенням в якості керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» ОСОБА_3;
- заборонити державним реєстраторам (адміністраторам) та Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві реєстраційної служби, іншим особам управління з питань державної реєстрації приймати на реєстрацію правочини про відчуження, обтяження, розпоряджання цілісним майновим комплексом та відчуження та/або припинення землекористування земельними ділянками на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців з зазначенням в якості керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» ОСОБА_3;
- накласти арешт на цілісний майновий комплекс загальною площею 5156,80 кв.м, а саме: цех по виготовленню побутових приміщень літера «Ж» площею 878,9 кв.м, складу літ «И» площею 156,8 кв.м, складу літера «Н» площею 358,5 кв.м., трансформаторної підстанції літ. «М» площею 23,6 кв.м., складу столярних виробів літ «Л» площею 227,6 кв.м., контори бази літ. «К» площею 46 кв.м., нежилої будівлі літ. «С» площею 7,4 кв.м., нежилої будівлі літ. «Т» площею 3458 кв.м., навіс літ. «У» 1078,2 кв.м., рампу з навісом площею 534 кв.м., залізничні колії довжиною 185 м., кабельну лінію 10 кв. довжиною 650 метрів для використання під логістичні склади та офіс та виробничу базу для зберігання будь-якого майна та техніки в тому числі будівельної (далі - Об'єкт оренди). Разом з цілісним майновим комплексом знаходиться на праві постійного користування земельні ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 розміром (площею) 3427 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 розміром (площею) 9237 кв.м.;
- заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи ТОВ «Плато Плюс»: підписувати договори, укладати договори про припинення права користування земельними ділянками: кадастровий номер НОМЕР_2 розміром (площею) 3427 кв. м. (три тисячі чотириста двадцять сім), кадастровий номер НОМЕР_1 розміром (площею) 9237 кв.м. (дев'ять тисяч двісті тридцять сім), накладати обтяження на нерухоме майно, відчужувати майно, передавати під заставу, продавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається з обставин спору позивачем - ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" та до державного реєстратора філії Комунального підприємства "ПУТРІВСЬКЕ" у м. Києві Тимошенко Анастасії Володимирівни про:
- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", оформлених протоколом № 13-12/18 від 13.12.2018 року;
- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", оформлених протоколом та № 14-12/18 від 14.12.2018 року;
- визнання недійсною нову редакцію статуту, затверджену спірними рішеннями;
- скасування реєстраційної дії № 10681050029022051 від 13.12.2018 року внесення змін до установчих документів юридичної особи, проведену державним реєстратором філії Комунального підприємства "ПУТРІВСЬКЕ" у м. Києві Тимошенко Анастасією Володимирівною;
- скасування реєстраційної дії № 10681070030022051 від 14.12.2018 року внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами до установчих документів, проведену державним реєстратором філії Комунального підприємства "ПУТРІВСЬКЕ" у м. Києві Тимошенко Анастасією Володимирівною.
В обґрунтування позовних вимог позивач - ОСОБА_1 посилається на порушення його корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" (далі - відповідач1) як учасника, що володіє 50% статутного капіталу відповідача1, щодо участі та управлінні справами товариства.
Позивач, як учасник відповідача1 не погоджуючись зі спірними рішеннями загальних зборів, стверджує про протиправність та недійсність рішень, оформлених протоколами загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" № 13-12/18 від 13.12.2018 року та № 14-12/18 від 14.12.2018 року та зазначає, що спірні загальні збори стосуються прав позивач, однак проведені та прийняті без його участі, оскільки в порушення вимог законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" були проведені за відсутності необхідного кворуму для прийняття рішень, з порушенням порядку скликання і проведення загальних зборів.
Зокрема, на загальних зборах 13.12.2018 року прийнято рішення про визнання позивача таким що не вніс визначеної за ним частки в статуті в повному обсязі, встановлення факту систематичного невиконання позивачем обов'язків перед товариством та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, виключення позивача з числа учасників товариства, розподіл частки учасників у статутному капіталі, забезпечення донарахування статутного капіталу за рахунок внесків учасників товариства пропорційно їх часткам, внесення змін до статуту, надання ОСОБА_3 повноваження на вчинення необхідних реєстраційних дій на виконання рішень даних загальних зборів; на загальних зборах 14.12.2018 року прийнято рішення про припинення повноважень директора товариства - ОСОБА_4, припинення повноважень директора товариства - ОСОБА_1 з правом переведення на іншу роботу в товаристві за його заявою, призначення ОСОБА_3 новим директором товариства, зміну адреси місцезнаходження товариства, надання ОСОБА_3 повноваження на вчинення необхідних реєстраційних дій на виконання рішень даних загальних зборів. З огляду на незаконність спірних рішень загальних зборів, позивач зазначає, що незаконною також є реєстрація змін, пов'язаних з прийнятими на спірних загальних зборах рішеннями.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» перешкоджають позивачу вільно входити на територію товариства та виконувати свої обов'язки як учасника та директора, незважаючи на рішення Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/890/15-ц від 17.07.2015 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора товариства, яке набрало законної сили.
Також, як стверджує позивач, з 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 штучно вчиняють дії спрямовані на виникнення заборгованостей у товариства перед різними контрагентами шляхом укладання фіктивних договорів з метою банкрутства товариства, що дасть їм можливість заволодіти майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС».
Окрім того, заявник зазначає, що директор товариства ОСОБА_3 на підставі рішень, прийнятих на спірних загальних зборах, подав державному реєстратору недостовірні відомості, на підставі яких неправомірно було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які позивач оскаржує у поданому позові.
Позивач зазначає, що вжиття судом наведених заходів забезпечення позову, допоможе не допустити відчужити майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», запобігти порушенню прав позивача на час вирішення спору у суді та поновити порушені права та інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона відповідачу вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.03.2010 року).
Суд, розглянувши подану заяву про забезпечення позову дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки відповідна заяву подана з порушенням ч.ч. 4, 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, наведені в заяві про забезпечення позову заходи спрямовані на захист та поновлення прав позивача як директора товариства, що не є предметом заявленого позивачем позову. Таким чином, відповідні заходи є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами і вжиття відповідних заходів забезпечення фактично потребує встановлення інших обставин, ніж передбачено змістом позовних вимог. Крім того, спір щодо обіймання ОСОБА_1 посади директора товариства розглядався і вирішений у справі Макарівського районного суду Київської області № 370/890/15-ц, в якій і мають вживатись заходи та здійснюватись контроль за виконанням відповідного судового рішення.
Окрім того, судом встановлено, що зі змісту позову не вбачається наявності спору про майно, тому вимога про накладення арешту на майно безпосередньо не пов'язана з предметом спору і не є співмірною із заявленими позивачем вимогами про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування відповідних реєстраційних дій.
Відтак, обрані позивачем заходи забезпечення позову є не обґрунтованими і не співмірні заявленим позовним вимогам, потребують дослідження обставин поза межами змісту позовних вимог у справі № 911/235/19. Відповідні заходи забезпечення позову безпосередньо не стосуються забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на встановлені обставини, заява ОСОБА_1 б/н від 21.01.2019 року про забезпечення поданого ним позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" та до державного реєстратора філії Комунального підприємства "ПУТРІВСЬКЕ" у м. Києві Тимошенко Анастасія Володимирівна суперечить ч.ч. 4, 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 21.01.2019 року про забезпечення позову у справі № 911/235/19.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін