ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
28.01.2019Справа №910/749/19
Господарський суд міста Києва у складі судді О.Є. Блажівської, розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»
в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А.
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАЛ»
про звернення стягнення на предмет застави, -
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної М.А. 22 січня 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАЛ» про звернення стягнення на предмет застави.
Розглянувши вказану позовну заяву, суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із вимогами п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Як встановлено судом, позивачем не зазначено жодних відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що:
- «Договором №6 про внесення змін до договору відступлення права вимоги №1 викладено пункт 1.3 Договору в наступній редакції…»;
- «Договором №6 про внесення змін до договору відступлення права вимоги №2 викладено пункт 1.3 Договору в наступній редакції…»;
- «Договором №6 про внесення змін до договору відступлення права вимоги №3 викладено пункт 1.3 Договору в наступній редакції…»;
- відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку»;
- З 12.01.2018 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Славкіну М.А.
Крім того, як вбачається із доданих до позовної заяви договорів відступлення права вимоги, кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимоги виконання підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат» зобов'язань щодо повернення заборгованості за договором кредитної лінії №154-11-07 від 23.11.2007 та договором кредитної лінії №117-10-08 від 17.10.2008.ю
Проте позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, зокрема не додано до матеріалів справи вищезазначених документів, у зв'язку з чим останнім не дотримано приписів ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, згідно з статтею 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви позивачем в якості «доказів» до позову додано копії документів, засвідчені представником ПАТ «КБ «Хрещатик» - Т.В.Коломієць, яка діє на підставі довіреності №362 від 08.01.2019.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий).
Враховуючи викладене, позовна заява разом із додатками повинна бути подана і підписана уповноваженим на це представником.
Таким чином, додані до позовної заяви документи, суд не може вважати належними та допустимими доказами, в розумінні статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судом, позивач в позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування зазначеного, позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ХРЕЩАТИК» відноситься до категорії неплатоспроможних, а тому враховуючи майновий останнього, просить відстрочити Публічному акціонерному товариству «Комерційний Банк «ХРЕЩАТИК» сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, обов'язковою умовою для звільнення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачем, при поданні позовної заяви з ціною позову - 1 000 000,00 грн, мало бути сплачено 15 000,00 грн судового збору.
Натомість, всупереч наведеним вимогам закону позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ХРЕЩАТИК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАЛ» про звернення стягнення на предмет застави залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити Публічному акціонерному товариству «Комерційний Банк «ХРЕЩАТИК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- подання суду документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- доплати до Державного бюджету України за належними реквізитами судового збору в сумі 15 000,00 грн та подання суду відповідного розрахункового документу в оригіналі.
5. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя О.Є.Блажівська