28.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3273/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Березкіної О.В., Вечірка І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 (повне рішення складено 29.10.2018, суддя Загинайко Т.В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування", м.Дніпро
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, с.Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинського району, Киїівської області
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", м. Київ
про стягнення шкоди у розмірі 20 680,98 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3205/18 від 23.07.2018), в якій просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" 20 680,98 грн. - грошових коштів у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних із сплатою страхового відшкодування відповідно до умов договору від 15.06.2017 №800008/4600/0000395 добровільного страхування наземного транспорту "Каско".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 20 680,98 грн. збитків та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на те, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму виплаченого страхового відшкодування, виходячи з нанесеного матеріального збитку за вирахуванням страхової виплати за полісом у розмірі 26 750,36 грн. та франшизи у розмірі 510,00 грн., що складає 20 680,98 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник зазначає, що позивач до нарахувань та виплат не включив коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Опель" НОМЕР_1 або включив його як 0, але відповідно до чинного законодавства України, а саме п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Опель» НОМЕР_1 був більшим ніж 9 років, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку №1549245ГО-9 від 23.11.2017, який був наданий ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» коефіцієнт фізичного зносу складових КТЗ автомобіля «Опель» НОМЕР_1 має становити 0,6651, та цей коефіцієнт позивач повинен був застосувати при розрахунку страхового відшкодування.
На думку апелянта, з рішення вбачається, що пріоритетним є договір між позивачем ОСОБА_5, який є власником складових КТЗ автомобіля «Опель» НОМЕР_1, а не Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003. Судом не прийнято до уваги, що відповідач жодним чином не міг вплинути на умови такого договору.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач зазначає, що відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу застосовується тільки при умові здійснення страхового відшкодування страховою компанією за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Місцевим господарським судом встановлено, що 15.06.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір №800008/4600/0000395 добровільного страхування наземного транспорту «Каско», предметом якого є страхування транспортного засобу Opel Vectra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, дійсна вартість ТЗ - 210 000 грн (розділ 1 договору).
Договір набирає чинності з 00:00 годин дати, наступної за датою сплати страхового платежу в касу страховика або зарахування на поточний рахунок страховика страхового платежу (першої частини платежу, якщо загальний страховий платіж сплачується частинами) в розмірі та у строк, які зазначені у пункті 1.2.8 договору, але не раніше 00:00 годин дати, зазначеної у пункті 1.2.7 договору як дата початку строку дії договору (пункт 5.1 договору).
Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 15 червня 2017 року до 24 год. 00 хв. 14 червня 2018 року (п.1.2.7 договору).
Пунктом 1.2.8 договору встановлений порядок сплати страхового платежу - 2 478,00 грн. до 14.06.2017, 2 478,00 грн. до 14.12.2017.
Відповідно до п.3.2 договору страховим випадком є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого ТЗ та/або додаткового обладнання внаслідок подій, визначених у пункті 3.1 договору.
Страховик зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів, після отримання письмового повідомлення, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування та при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (пункт 6.1.2 та 6.1.3 договору).
Згідно п.10.1 договору страхування виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами Договору на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача (його спадкоємця/правонаступника або особи, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальник/письмової згоди) і страхового акту, що складає страховик після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 10 цього договору.
Пунктами 10.23-10.24 договору встановлено, що рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів із дня надання всіх необхідних документів та страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів із дня прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування (з урахуванням положень договору).
У пункті 10.2 договору страхування передбачено, що відшкодування збитку проводиться з урахуванням або без урахування експлуатаційного зносу деталей, вузлів та агрегатів ТЗ (з урахуванням умов п. 1.2.11 договору).
Відшкодування збитків здійснюється без урахування зносу деталей, що замінюються при ремонті (п.1.2.11. договору).
Відповідно до пункту 10.4 договору для отримання страхового відшкодування страховику надаються такі документи (з урахуванням положень розділу 13 договору): заява про виплату страхового відшкодування, встановленого страховиком зразка та пояснення страхувальника/водія, в тому числі подані в електронному вигляді, включаючи написання електронного листа на електронну адресу страховика; у разі настання страхового випадку за ризиком «ДТП» - довідка органів МВС (або інших компетентних органів) (оригінал), завірена круглою печаткою, яка містить інформацію про обставини страхового випадку, наявність (відсутність) алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння у водія, відомості про винуватця ДТП; а також, за вимогою страховика або в разі неможливості отримання зазначеної довідки, - постанова суду про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Постановою Солом'янського районного суд м.Києва від 20.11.2017 у справі №760/21450/17 встановлено, що 04.10.2017 о 08 год. 35 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302», д.н.з. НОМЕР_5, по провулку Радищева, 12/16, в місті Києві, в порушення пунктів 2.3 б), 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн.
Згідно довідки №3017279489959028, виданої Управлінням патрульної поліції у м. Києві, 04.10.2017 о 08 год. 35 хв. по пров. Радищева, 12/16, м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення з задньою частиною ТЗ, внаслідок якого транспортний засіб «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження передньої центральної та лівої частини.
ОСОБА_5 звернувся до позивача із заявою від 05.10.2017 №00238602 про подію, що має ознаки страхового випадку та просив здійснити виплату страхового відшкодування шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, у зв'язку із страховим випадком, який стався 04.10.2017 о 08 год. 35 хв. по пров. Радищева, 12/16, м. Київ з транспортним засобом «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору страхування №800008/4600/0000395 від 15.06.2017.
Відповідно до страхового акту від 20.10.2017 №00238602, вартість відновлювального ремонту, визначеного на підставі розрахунку аварійного комісара, становить 63 124,04 грн. На підставі висновку комісії позивача вказана подія кваліфікована як страховий випадок, згідно акту та умовам договору страхування виплаті страхового відшкодування страхувальнику підлягає сума 47 431,34 грн.
Наказом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» від 26.10.2017 №00238602 про виплату страхового відшкодуванням громадянину ОСОБА_5, у зв'язку із настанням страхового випадку 04.10.2017 з автомобілем «Opel Vectra» 0ZCF69 держ. НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_5, і на підставі договору страхування від 15.06.2017 №800008/4600/0000395 визначено виплатити громадянину ОСОБА_5 страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитків в розмірі 47 431,34 грн. наступним чином: 44 953,34 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок страхувальника; 2 478,00 грн. в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу.
Згідно розрахунку (ремонтної калькуляції) та зобов'язуючої пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна» найнижча пропозиція з проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 99 100,00 грн.
Листом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» по справі №00238602 було повідомлено ОСОБА_5, що умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, а тому страховик має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування; таким чином, згідно умов договору, виплата страхового відшкодування була розрахована у сумі 47 431,34 грн., з яких: 44 953,34 грн. сума страхового відшкодування згідно заяви страхувальника та 2 478,00 грн. в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, про що свідчить платіжне доручення від 31.10.2017 №045535.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, нормами ч.2 ст.1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
Частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно довідки №3017279489959028 про дорожньо-транспортну пригоду вантажний фургон автомобіля "ГАЗ 3302" реєстраційний номер НОМЕР_5 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування», ОСОБА_3 здійснював керування транспортним засобом під час виконання службових обов'язків.
Вина фізичної особи ОСОБА_3 у скоєнні вказаної Вина фізичної особи ОСОБА_3 у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Солом'янського районного суд м.Києва від 20.11.2017 у справі №760/21450/17.
Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування», як власника транспортного засобу "ГАЗ 3302" з реєстраційним номером НОМЕР_5, згідно з полісом АК/1847739 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна".
Відповідно до полісу АК/1847739 сторонами погоджено, що розмір франшизи становить 510,00 грн., страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн.
Згідно пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Позивачем направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" заяву від 08.11.2017 за вих.№8212 про виплату страхового відшкодування у розмірі 47 431,34 грн., з посиланням на те, що позивачем згідно договору від 15.06.2017 №800008/4600/0000395 добровільного страхування наземних транспортних засобів було здійснено страхове відшкодування у вказаному розмірі.
Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" здійснено розрахунок від 23.11.2017 №1549245ГО-9 та складено страховий акт від 23.11.2017 №1584157, за якими позивачу здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 26 750,36 грн., що є лімітом відповідальності страховика за вирахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн. Про сплату страхового відшкодування третьою особою-2 свідчить платіжне доручення від 29.11.2017 №12122.
Відповідно до даних, зазначених у розрахунку від 23.11.2017 №1549245ГО-9 вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні, склала 27 260 грн. 36 коп.; станом на момент, коли трапилася ДТП, транспортний засіб мав більше 9 років експлуатації.
Наведені обставини свідчать про те, що господарським судом обгрунтовано зазначено, що ПрАТ "АСК "Інго Україна" здійснило виплату страхового відшкодування відповідно до вимог законодавства та у відповідності до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" повністю виконало свої зобов'язання зі сплати страхового відшкодування позивачу.
Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію від 24.04.2018 за вих.№3032, про відшкодування шкоди у розмірі 20 680,98 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди 47 431,34 грн. і страховим відшкодуванням за полісом з урахуванням зносу транспортного засобу потерпілого 26 750 грн. 36 коп.
У листі-відповіді від 15.05.2018 за вих. №15/05/18 відповідач повідомив, що не погоджується з різницею у страховому відшкодуванні у сумі 20 680,98 грн., оскільки транспортний засіб, який належить ТОВ «Асоціація дитячого харчування» був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", та шкода, яку заподіяв водій підприємства, була повністю компенсована зазначеною страховою компанією; якщо якась частина не була компенсована, можна звернутися до страхової компанія та з'ясувати, з яких саме підстав компенсація відбулася не в повному обсязі.
За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом), а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом).
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, зокрема, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У даному випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, до винної в ДТП особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, в силу ст.1194 ЦК України покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.
Враховуючи викладене, встановивши факт недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, суд апеляційної вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 20 680,98 грн.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновк про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що позивач до нарахувань та виплат не включив коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Опель" НОМЕР_1, враховуючи наступне.
Статтею 5 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Відповідно до ч.1 та п.6 ч.4 ст.6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування наземного транспорту (крім залізничного."
Згідно з п.9 ч.1 ст.7 Закону України "Про страхування" в Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування, зокрема, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів."
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком."
За ст.27 зазначеного Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток."
Згідно ч.2.1. ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону."
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ч.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки."
З урахуванням приписів ст.5, п.6 ч.4 ст.6 та п.9 ч.1 ст.7 Закону України "Про страхування" добровільне страхування наземного транспорту та обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є двома абсолютно різними видами страхування.
Згідно з ч.1 ст.6 та ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" добровільне страхування, в т.ч. наземного транспорту, - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Отже, розмір страхового відшкодування, його складові та порядок обрахування встановлюються повністю на розсуд сторін такого договору.
У пункті 1.2.11 договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №800008/4600/0000395 від 15.06.2017, сторони погодили відшкодування збитків без урахування зносу деталей, що замінюються при ремонті.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" сплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування з урахуванням умов, укладеного між сторонами договору "КАСКО".
Водночас, наведені ч.22.1 ст.22 та ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в т.ч. визначають, які саме витрати у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються страховиком цивільної відповідальності.
Для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування", яким в даному випадку є Приватне акціонерне товариство "Акціонерне страхова компанія "ІНГО Україна", підлягають застосуванню саме спеціальні норми ч.22.1 ст.22 та ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено відшкодування витрат, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Частинами 1 та 6 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення."
З урахуванням положень ч.ч.1 та 6 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Приватним акціонерним товариством "Акціонерне страхова компанія "Інго Україна" при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля Opel Vectra, було обґрунтовано застосовано при визначені розміру зносу п.п.7.38., 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та визначено вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0,6651.
Таким чином, Приватне акціонерне товариства "Акціонерне страхова компанія "Інго Україна" виплатило позивачу страхове відшкодування, як особа, відповідальна за заподіяну винуватцем ДТП шкоду, в межах ліміту відповідальності, визначеного Полісом.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, прийнятому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 у справі №904/3273/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Березкіна
І.О.Вечірко