вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"21" січня 2019 р. Справа№ 910/11469/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Зубець Л.П.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018
у справі № 910/11469/18 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
про стягнення 96 361,50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі №910/11469/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 29 352 грн. 09 коп. страхового відшкодування та 546грн. 22коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- 02 серпня 2017 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «MITSUBISHI», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 (застрахований позивачем транспортний засіб) та «RAVON R2», д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3;
- пошкоджений автомобіль НОМЕР_3 застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування;
- позивачем виплачено страхове відшкодування, в результаті чого до позивача перейшло право вимоги до особи, що відповідальна за збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якої застрахована відповідачем згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі №910/11469/18 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- страховик у всіх випадках здійснює страхове відшкодування за полісами загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за розрахунком, здійсненим на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності;
- дослідивши висновок №515/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку та калькуляції, ПрАТ «СК «ВУСО» виявило протиріччя, отже висновок експерта №515/17 від 16.07.2018 є таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 залишити без змін та зазначає про те, що:
- твердження, що згідно методики та програмного комплексу Аудатекс враховується 2% крипільні деталі є хибним, оскільки програмою Аудатекс на автомобілі марки «MITSUBISHI» ASX дані кріплення передбаченні, як окрема деталь - відповідно судовий експерт ОСОБА_4 вірно врахував «кріплення капота» як окрему деталь;
- програма Аудатекс для даного автомобіля марки «MITSUBISHI» ASX не передбачає позиції скло фари, а відповідно була заміна всієї фари. В акті огляду калькуляції СПД ОСОБА_5 дана позиція із позначкою «*» - це означає, що дана позиція була відрегована ФОП ОСОБА_6 власноруч і є сумніви, щодо реальної вартості ремонту даної деталі;
- трудоємкість робіт визначається по площі пошкоджень, а вартість деталей видає програма Аудатекс, а не змінюється власноруч ФОП ОСОБА_5
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 у складі колегії суддів - головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/11469/18 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у складі колегії суддів - головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І. поновлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/11469/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/11469/18. Справу № 910/11469/18 призначено до розгляду на 21.01.2019.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі №910/11469/18 призначено повторний автоматизований розподіл.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 у справі № 910/11469/18 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий судя: ОСОБА_7, судді: Буравльов С.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 колегії суддів у складі - головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Буравльов С.І., Зубець Л.П. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/11469/18.
В судове засідання апеляційного господарського суду 21.01.2019 не з'явились представники позивача та відповідача.
Судовою колегіє встановлено, що позивач та відповідач про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали від 09.01.2019 про відкриття апеляційного провадження та призначення до розгляду справи), явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, про причини неявки в судове засідання представників сторони суд не повідомили, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників сторін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.
02 серпня 2017р. о 09 год. 26 хв. по вул. Дорогожицькій, 18 на перехресті з вул. Т. Шамрила в м. Києві, ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_4, виконуючи поворот ліворуч, при виїзді з перехрещення проїзних частин, виїхала на смугу зустрічного руху та скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по вул. Ризька, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, що підтверджується копією довідки № 3017220540954464 про ДТП та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року по справі 761/28533/17.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року по справі 761/28533/17 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього штраф.
Пошкоджений автомобіль НОМЕР_5 застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № л97858абцв від 18.08.2016 року.
Відповідно до рахунку-фактури № 1.003.17.00122882 від 22.08.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля НОМЕР_5 склала 140 672,09 грн.
Як вбачається з розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2225598 від 29.08.2017 року, позивачем було розраховано та вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 138 722,09 грн.
Зазначені кошти в розмірі 138 722,09 грн. позивачем було виплачено, що підтверджується платіжними дорученнями № 365 348 від 30.08.2017 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_6, в результаті дорожньо -транспортної пригоди яким заподіяно збитки автомобілю НОМЕР_5, керувала ОСОБА_3
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем НОМЕР_4, ОСОБА_3 встановлена судом. Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю НОМЕР_5, у результаті пошкодження цього автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Господарським судом міста Києва встановлено, що між відповідачем та страхувальником укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АК/6371503 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу "RAVON R2" д.н.з. НОМЕР_2, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 100 000,00 та франшизу у розмірі 00,00 грн.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено, що шкоду автомобілю НОМЕР_5, завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія та не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем та враховуючи, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, в межах ліміту відповідальності (100 000,00 грн.) передбаченого договором (полісом) № АК/6371503, позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 96 361,50 грн.
Разом з тим, як вбачається з копії платіжного доручення №17445 від 06.08.2018 року, відповідачем 06.08.2018 року сплачено позивачеві 67 009,41 грн. страхового відшкодування, отже вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 96 361,50 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню частково на суму 29 352, 09 грн. (96 361,50 грн. страхового відшкодування - 67 009,41 грн. часткова сплата).
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що висновок експерта №515/17 від 16.07.2018 є таким, що суперечить іншим матеріалам справи не знайшли свого підтвердження при розгляді справи по суті, не підтверджується матеріалами справи, відповідачем таких доказів не надано, тому такі доводи не можуть бути покладені в основу рішення.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018р. не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/11469/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/11469/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2019
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.П. Зубець
С.І. Буравльов