Справа № 539/3657/18
Провадження № 2/539/96/2019
22 січня 2019 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
за участю секретаря - Ануфрієвої Н.М.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ОСОБА_2 товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву № б/н від 17.09.2007 року, за якою отримала кредит у розмірі 15000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 12183,70 грн, з яких: 1099,81 грн. - тіло кредиту, 3046,41 грн. заборгованість за відсотками, 6981,11 грн. - заборгованість за пенею, а також 500,00 грн - штраф (фіксована складова) та 556,37 грн - штраф (процентна складова).
Ухвалою від 25.10.2018 року відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.11.2018 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи. Надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що дія ЗУ «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки в даному випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку; пеня та штрафи нараховані у відповідності до умов укладеного кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала, посилаючись на приписи ст. 551 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів» просила відмовити в частині стягнення пені та штрафів. У судовому засіданні ОСОБА_1 позов не визнала в повному обсязі, зауважила, що кредиту в такому розмірі не отримувала, просила відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як зазначає позивач в позові та відповіді на відзив, відповідно до договору б/н від 17.09.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15000,00 грн. на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В якості доказу укладення договору позивачем надано анкету позичальника від 19.09.2007 року та заяву позичальника від 17.09.2007 року, відповідно до яких ОСОБА_1 отримала від Банку строковий кредит у сумі 2278,80 грн. на строк 24 місяці, строком з 17.09.2007 року по 17.09.2009 року включно. При цьому незрозуміло, яким чином вказані анкета та заява позичальника можуть доводити отримання ОСОБА_1 кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15000 грн.
Крім того, позивач в позовній заяві посилається на Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які маються в матеріалах справи, однак з п.1.1.7.61 вбачається, що «…для власників платіжних карток, що підтримують стандарт NFC, банк організовує спеціальний сервіс при організації прийому до оплати таким платіжним засобом послуг метрополітену в м. Києві...». Період дії описаного спеціального сервісу починаючи з 00 годин 00 хвилин 01.07.2015 року по 23 години 59 хвилин 31.12.2015 року. А з п. 1.1.7.58. вбачається, що діяльність Банку на території АР Крим припинена в зв'язку з анексією цієї території.
Тобто дані Умови в жодному разі не могли були бути ані діючими, ані навіть існуючими на момент підписання відповідачем заяви б/н від 17.09.2007 року про отримання кредиту у розмірі 2278,80 грн., а тому є неналежним доказом.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що розрахунок заборгованості, що доданий до позову, не може доводити факт укладення між сторонами договору, жодних належних доказів на підтвердження укладення договору з відповідачем, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 15000 гривень, позивачем не надано, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин справи щодо наявності у відповідача зобов'язань на умовах та розмірі, якими обґрунтовано позовні вимоги та на цій підставі відмовляє в задоволенні позову.
Судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., сплачений позивачем при подані позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263,265,279, 280-283 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_2 товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.
Повне судове рішення складено 25 січня 2019 року.
Суддя О.С. Алтухова