Справа № 509/3956/18
16 січня 2019 рокуОвідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Козирського Є.С.
при секретарі - Сірман Г.В. ,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, про усунення від права спадкування,-
29 серпня 2018 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд усунути ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від права на спадкування після смерті її батька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Одеса.; стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 усі судові витрати у цьому спорі.
В обґрунтування позовної вимоги зазначає, що позивачка ОСОБА_1 19 серпня 2011 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5, із яким виховувала спільну із ним дитину - ОСОБА_6. 05.01.2000 року у результаті служби в УМВС України в Одеській області, ОСОБА_5 втратив працездатність, і у званні полковника міліції здобув пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ". ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 Через продовжувану та важку хворобу - цукровий діабет, помер, про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області складено актовий запис №4561 Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем за законом першої черги, та відповідно донькою ОСОБА_5 від першого шлюбу виявила себе ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка спільно із батьком не проживала. Будь-якої участі у його житті не приймала. Умисно ухилялася від його утримання, не забезпечувала ліками та продуктами першої необхідності, не здійснювала поховання та не проводила будь-яких заходів по вшануванню пам'яті про нього за існуючими в Україні звичаями. Позивачці також відомо, що ОСОБА_4 в Україні тривалий час не проживає. Є громадянкою Великої Британії, де створила сім'ю і працює. Факт працевлаштування доводить матеріальну спроможність відповідача надавати допомогу батьку, який її потребував. За адресою її фактичної реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, відповідач не знаходиться.Тягара утримання власності батька не нсе: не сплачує членські внески до кооперативу, не несе витрат по газопостачанню, не утримує будинок у належному стані. Дані обставини вказують на системну відсутність мети побудови та підтримки сімейних стосунків в Україні із батьком, а лише корисливий намір набуття права власності на залишене ним спадкове майно, та подальшому його реалізацію. Після смерті ОСОБА_5 відповідачка активно почала з'являтися в Україні, вживати заходів щодо набуття права на спадщину, оплачувати послуги із надання правової допомоги адвокатів, позбавляти спадщини свою сестру по кровному спорідненню відносно батька шляхом оспорювання батьківства ОСОБА_5 відносно малолітньої ОСОБА_6.
У судове засідання позивач та її представник з'явилися, позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Позивач по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.08.2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, НОМЕР_3 (а.с. 10).
Відповідач по справі ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження, НОМЕР_4 (а.с.58).
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 (а.с.15).
Відповідно до довідки №1746 від 13.11.2018 року ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_5, отримував пенсію за віком, загальний розмір якої за період з 01.01.2016р. по 30.04.2017р. склав 110489,84 грн., помісячно від 6600,94грн. по 7088,42грн. (а.с.103).
Як вбачається із лікарського свідоцтва про смерть № 003763 ОСОБА_5 помер через діабетичний нефросклероз, цукровий діабет 2 типу.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Стаття 1261 цього Кодексу визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач, зазначила, що після смерті ОСОБА_5 право на спадкування його майна має ОСОБА_1 як дружина та його діти - ОСОБА_6 та донька від першого шлюбу - ОСОБА_4, однак, просить усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом з підстав, передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України, посилаючись на те, що вона ухилялася від надання спадкодавцю допомоги, враховуючи його безпорадний стан, хоча повинна була доглядати за ним.
В позовній заяві зазначено, що, відповідачка будь-якої участі у його житті не приймала, умисно ухилялась від надання йому допомоги під час перебування непрацездатного ОСОБА_5 у безпорадному стані (під час хвороби, у останні дні життя), ухилялась від його утримання, не забезпечувала ліками та продуктами першої необхідності, повинна була приймати участь у житті батька, надавати йому допомогу, як такому, що був непрацездатним, важко хворів та знаходився у безпорадному стані, однак цього обов'язку не виконувала.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Згідно з ч. 3 цієї статті не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Виходячи зі змісту вказаної норми закону та відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст.1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.
Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.
В ході розгляду справи, встановлено, що ОСОБА_5 постійно працював на відповідальних керівних посадах, в тому числі і після виходу на пенсію у званні полковника міліції. Зокрема, з 2014 року працював в Іллічівській філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України (Адміністрація Іллічівського морського порту) (далі ІФ ДП "АМПУ"). До цього, ОСОБА_5 працював на посаді заступника начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі. (період 2008, 2009 роки). Відповідно до листа ІФ ДП "АМПУ" від 22.10.2018 р. №641/15-07-10-4755 ОСОБА_5 10 лютого 2014 року був прийнятий на роботу до ІФ ДП "АМПУ" на посаду начальника сектору запобігання та виявлення корупції (наказ ІФ ДП "АМПУ" від 05.02.2014р. №51-0/2). Наказом ІФ ДП "АМПУ" від 05.05.2017 р. №196-0/1 з ІНФОРМАЦІЯ_4 трудовий договір з ОСОБА_5 припинено у зв'язку зі смертю.
Відповідно до довідки за період роботи з 10.02.2014р. по ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 було нараховано 335 044 грн. 91 заробітної плати. (виплачено 264 767,63 грн.).
Суд при цьому відмічає, що ОСОБА_5 отримував пенсію, мав у власності житловий будинок, земельну ділянку, автомобіль. Вищевказане свідчить про те, що до останнього дня життя ОСОБА_5 працював на керівній посаді, мав достатній рівень життя, в тому числі матеріального забезпечення, не звертався до доньки за допомогою, отже, він не потребував сторонньої допомоги. Позивач не надав суду доказів того, що вказана особа була у безпорадному стані, висновків лікарів про такий стан пацієнта у виписках з історій хвороб не має.
Як зазначив Вищий Спеціалізований Суд України в своєму листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" (пункт 4):
- відсутність спілкування протягом тривалого часу ще не є підставою для усунення особи від права на спадкування за законом;
- для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання;
- ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
- для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Окрім того, на практиці стосунки між рідними в переважній більшості є недоступними для оточуючих і їм притаманні особливі та виключні взаємовідносини між собою, наявність яких можливо інколи і не сприймається суспільством, але на першому місці - процесуальних вимог щодо оцінки доказів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач в позові зазначає, що відповідач ухилявся від надання допомоги батьку, не забезпечувала ліками та продуктами першої необхідності. Вказані обставини ним жодним чином не підтверджені в судовому засіданні.
Відсутність участі відповідача у витратах на поховання спадкодавця, за змістом частини п'ятої статті 1224 ЦК України також не вважається ухиленням відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік і тяжку хворобу перебував у безпорадному стані.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані, зумовленому тяжкою хворобою, факту відсутності можливості забезпечити умови свого життя, потреби у догляді, допомозі та піклуванні, звернення до відповідачки ОСОБА_4 за допомогою по догляду чи матеріальною допомогою та відмови чи ухилення останніх від надання спадкодавцеві такої допомоги.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для усунення відповідачів від права на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із ч.1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Ч. 8 ст. 178 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У зв'язку із чим, суд вважає можливим стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 17100 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 206, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1223, 1224, 1258, 1261 ЦК України, суд ,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4, РНОКПП: НОМЕР_2, судові витрати в розмірі 17100,00грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення суду складено 25.01.2019р
Суддя: Є. С. Козирський