Справа № 521/13072/17
Номер провадження:1-м/521/3/19
25 січня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, яка подала скаргу, його захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_6 на постанову про видачу особи, -
16.08.2017 року до суду надійшла скарга ОСОБА_6 на постанову про його видачу (екстрадицію) до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «а» ч. 3 ст. 158 КК Російської Федерації (далі КК РФ).
В своїй скарзі ОСОБА_6 вказав, що злочин на території Російської Федерації не вчиняв та 07.08.2017 року направив заяву до ДМС України про отримання додаткового захисту в Україні.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав скаргу та зазначив, що через його активну громадську позицію проти нинішньої влади в Російській Федерації, відносно нього фальсифікують кримінальні провадження та він потребує захисту в Україні.
Захисник ОСОБА_3 вважав, що підстави для видачі ОСОБА_6 відсутні, оскільки останній переслідується правоохоронними органами Російської Федерації за свою активну громадську позицію та на теперішній час у відповідних органах вирішується питання про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Прокурор просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6 , оскільки перевірка можливості видачі останнього була проведена в рамках законодавства та підстави, які б унеможливлювали здійснення екстрадиції, відсутні.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги, за наступних підстав.
Як встановлено при судовому розгляді скарги, 30.04.2017 року ОСОБА_6 був затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче» при спробі перетину державного кордону, який розшукувався компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «а» ч.3 ст.158 КК Російської Федерації.
Після проведення екстрадиційної перевірки, 21.07.2017 року заступником Генерального прокурора України була винесена постанова про видачу ОСОБА_6 до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «а» ч.3 ст.158 КК РФ, яка була отримана останнім 27.07.2017 року.
07.08.2017 року ОСОБА_6 звернувся до Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а 08.08.2017 року оскаржив постанову про видачу.
Згідно ч. 1 ст. 591 КПК України, рішення про видачу особи (екстрадицію) може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою, крім випадку, передбаченого статтею 588 цього Кодексу. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, скарга на рішення про видачу такої особи (екстрадицію) може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташований відповідний центральний орган України.
Частиною 4 ст. 591 КПК України передбачено, при розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу (екстрадицію).
Відповідно до ч. 4 ст. 590 КПК України, рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України.
Однак, постанова Генеральної прокуратури України про видачу була винесена 21.07.2017 року, а ОСОБА_6 звернувся до органів міграційної служби щодо розгляду питання про надання йому додаткового захисту в Україні тільки 07.08.2017 року, тобто фактично після отримання постанови про видачу, що не передбачає зупинку процедури видачі.
Підтверджуючих документів про звернення ОСОБА_6 до 21.07.2017 року з заявами про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в ході судового розгляду надано не було.
Таким чином, враховуючи, що під час вирішення питання про видачу ОСОБА_6 до Російської Федерації, в т.ч. в ході екстрадиційної перевірки, компетентними органами України не було встановлено обставин для відмови в його видачі, слідчий суддя вважає що скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Крім того, слідчий суддя не уповноважений здійснювати перевірку обґрунтованості інкримінованого злочину ОСОБА_6 та не може встановлювати наявність політичних мотивів переслідування останнього правоохоронними органами Російської Федерації.
На підставі викладеного, керуючись Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, ст.ст. 590, 591 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_6 на постанову заступника Генерального прокурора України від 21.07.2017 року про його видачу (екстрадицію) до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «а» ч. 3 ст. 158 КК РФ - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1